Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди між люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись. Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись. Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди між люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись. Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись. Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом'яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди між люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую калину, То й пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись. Як підеш в села, у тії хати, То не журись. А як побачиш з дітками матір, То не дивись.
Мені подобаються вірші Тарса Шевченка тому що вони є важливим чинноком удосконалення особистості ,а хначить і суспільства На мою думку вони показують якою є людина чистою і чесною гуманою и правдивою .
Иван Шамякин - это не просто писатель, а это талант. Его произведения не только поучительны, но они дарят большой опыт читателям. Несмотря на то, что роман написан так давно, он до сих пор актуален. Главная проблема, которая поднимается в романе - это борьба поколений. Проблема отцов и детей. Дети взрослеют и с возрастом у них меняются жизненные ценности. Подростки по-другому смотрят на жизнь, нежели взрослые. Взрослые - это люди "старой закалки", которые живут с устаревшим взглядом на жизнь. Единственное решение этой проблемы, которая прослеживается до конца романа - это жить отдельно от взрослых. Взрослые живут сами по себе, а дети сами по себе. Что касается второго вопроса, который затрагивает роман, то здесь можно сказать, что иногда стоит вспомнить А вы задумывались когда-нибудь для чего это нужно? Если бы Шикович не начал "исследовать" историю подполья, то люди никогда не узнали бы, что происходило раньше. Люди, которые участвовали в "деятельности" подполья, никогда не получили бы признания.
