Объяснение:
У всіх віршах ("Квіти зла") протиставлялися Добро і Зло. Бодлерівське добро- це зовсім не християнська любов (до Бога чи до інших людей), це всепоглинаюча жага злиття з вічним і нескінченним світом, жага, що могла бути задоволена лише тілесними засобами, які мали позаморальну природу. Два протилежні полюси - Добро і Зло, дух і плоть, Бог і Сатана - почали перетворюватись одне на одне. Сатана виступив як утілений голос плоті, але цей голос був тугою за неможливим, що у свою чергу, могло знайти хоча б якесь задоволення лише за до матеріального. Тому бодлерівський Сатана - не ангел, а передусім земне втілення Бога, а Бог - земний Сатана. Ці дві "безодні" притягували і водночас відштовхували поета, і він завмирав між ними, зачарований і обійнятий жахом.
Объяснение:
У всіх віршах ("Квіти зла") протиставлялися Добро і Зло. Бодлерівське добро- це зовсім не християнська любов (до Бога чи до інших людей), це всепоглинаюча жага злиття з вічним і нескінченним світом, жага, що могла бути задоволена лише тілесними засобами, які мали позаморальну природу. Два протилежні полюси - Добро і Зло, дух і плоть, Бог і Сатана - почали перетворюватись одне на одне. Сатана виступив як утілений голос плоті, але цей голос був тугою за неможливим, що у свою чергу, могло знайти хоча б якесь задоволення лише за до матеріального. Тому бодлерівський Сатана - не ангел, а передусім земне втілення Бога, а Бог - земний Сатана. Ці дві "безодні" притягували і водночас відштовхували поета, і він завмирав між ними, зачарований і обійнятий жахом.
И не видишь, как летит
Ах! когда б я прежде знала,
Что любовь родит беды
Я неверного любила...
Научите не любить.
Напрягши ум, наморщивши чело,
Со всеусердием всё оды пишем, пишем,
А ни себе, ни им похвал нигде не слышим!