ответ:
не_знаю_правильно_ли
объяснение:
але це тільки про шевченка
спочатку хочеться сказати, що тарас шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «ой діброво — темний гаю! ».
надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай: ой діброво — темний гаю! тебе одягаєтричі на рік-.. багатого собі батька маєш.він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.тарас шевченко був закоханий в українську природу. він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа україни. саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. мотив оспівування природи є наскрізним у творчості тараса шевченка. через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'ii варіантбільшість віршів тараса григоровича шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. серед них мені особливо подобаються «сонце заходить, гори чорні» і «тече вода з-під явора-..».перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває: сонце заходить, гори чорніють,пташечка тихне, поле німіє,радіють люде, що у думках лине на батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї? у цьому творі відображається внутрішній світ шевченка, його любов до україни і туга за нею.у вірші «тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина: тече вода з-під явора'яром на долину.пишається над водою червона калина.
невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. в очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. а вода тече далі і край міста стає ставом. щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. я вважаю, що такі твори нам стати кращими і більш мудрими.
ответ:
не_знаю_правильно_ли
объяснение:
але це тільки про шевченка
спочатку хочеться сказати, що тарас шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «ой діброво — темний гаю! ».
надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай: ой діброво — темний гаю! тебе одягаєтричі на рік-.. багатого собі батька маєш.він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.тарас шевченко був закоханий в українську природу. він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа україни. саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. мотив оспівування природи є наскрізним у творчості тараса шевченка. через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'ii варіантбільшість віршів тараса григоровича шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. серед них мені особливо подобаються «сонце заходить, гори чорні» і «тече вода з-під явора-..».перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває: сонце заходить, гори чорніють,пташечка тихне, поле німіє,радіють люде, що у думках лине на батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї? у цьому творі відображається внутрішній світ шевченка, його любов до україни і туга за нею.у вірші «тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина: тече вода з-під явора'яром на долину.пишається над водою червона калина.
невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. в очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. а вода тече далі і край міста стає ставом. щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. я вважаю, що такі твори нам стати кращими і більш мудрими.
Знаки и символы искусства
С первобытных времен различные виды изображений (скульптурные, живописные, графические) являлись знаковыми и символическими кодами, которые использовались древними людьми для осуществления обрядов, сохранения и передачи информации. Любой значительный звук, жест, вещь, событие может быть либо знаком, либо символом.
Знаки — это общеприня-
тые условные обозначения
предметов, явлений, действий. Примерами знаков могут служить дорожные знаки или условные обозначения на географических картах, звуковые сигналы — SOS или сирена скорой самые разные жесты и т. п.
Символ — это предмет, действие и т. п., раскрывающий какой-либо образ, понятие, идею. Символ воплощает общие для людей переживания,
идеи. Символ — это синтез
знака и образа.Искусство говорит с людьми на языке символов. Символ в искусстве является художественным образом, воплощающем какую-либо идею. Символ, как загадка, многозначен, его смыслы можно раскрывать до бесконечности в отличие от знака, который всеми понимается одинаково. Глубина понимания символа зависит от человека к интерпретации, от его эрудиции и интуиции.Музыкальное искусство говорит с нами языком звуков и наполнено тайнами. С поразительным разнообразием и глубиной с системы знаков и символов музыка выражает богатейший мир человеческих чувств. Даже отдельный звук с учетом всех его сторон — высоты, длительности, тембра, громкости — представляет собой знак-интонацию. Он может свидетельствовать о робости или уверенности, скованности или свободе, нежности или грубости. Можно говорить и о пластических знаках, воспроизводящих жест, движение.В человеческом характере всегда присутствует стремление творить — потребность исследовать, изобретать, строить, решать сложные, запутанные проблемы. Одной из таких проблем была научная идея создания вечного двигателя (перпетуум мобиле). Его изобретение оказало бы огромнейшее влияние на развитие мировой экономики. И только музыке как искусству временному подвластно воплощение образа «вечного движения». Его символом стали инструментальные пьесы «Pегреtuum mobile» («Вечное движение») самых разных композиторов: Н. Паганини, Ф. Мендельсона, Н.Римского-Корсакова и др.Музыкальным знаком, который становится символом, можно назвать мотив судьбы — зерно-интонацию, из которой вырастает вся Симфония №5 Л. Бетховена. И таких примеров в музыкальном искусстве множество. Музыкальными символами, олицетворяющими собой единство народа, его культуру, гордость за свою страну, являются государственные гимны.