Маленькому мальчику подарили 25 оловянных солдатиков в коробке. у одного из них не было ноги — видно, не хватило олова. в первый же день он увидел прекрасный игрушечный замок, а в нем — красавицу плясунью, которая стояла на одной ножке. это была любовь! но злой тролль, живущий в табакерке, решил, что солдат не пара такой красавице… утром солдатика поставили на окно, откуда он упал на улицу, где его так и не нашли. двое мальчишек пустили фигурку в плаванье на бумажном кораблике. под мостом моряка пыталась догнать водяная крыса. после аварии на водопаде, где вода падала в широкий канал, солдатика проглотила рыба, которая затем оказалась на столе кухарки в том самом доме, из окна которого солдатик выпал в то памятное утро. там по-прежнему стояла на одной ножке его любовь. вдруг маленький мальчик бросил солдатика в печь, туда же сквозняк принес танцовщицу. утром служанка нашла в печной золе кусочек олова в виде сердечка и обгоревшую брошку.
Крок 5. Образи-символи у повісті М.Коцюбинського "Дорогою ціною" У творі використані символічні образи вітру, часу, вічності У творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру.(«Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»). Образ вітру є символічним, адже вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани. Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тому автор використовує для тог, Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»).
