Ромео
О, чом із запиналом на очах,
любов собі де хоче бачить шлях!
Де ми обідаєм? О! Хто тут бився?
Ні, не кажи, про все це я вже чув.
Багато злоби тут, любові ж більше.
Любов ненавидить, ненависть любить!
О річ, найперше створена з нічого,
легкий тягар, поважна легковажність!
Понівечений хаос форм прекрасних!
Перо із олива, вогонь холодний,
сон явний, що не є те, що він є.
Така любов моя, мені нелюба.
Ти не смієшся?
Ромео
Що ж, це любови власть проклята,
з грудей важкого суму ніде діти.
Мені ти радиш смуток притлумити
твоїм: та приязнь, що явив ти, друже,
ще більше серце пригнітить недуже.
Любов — це дим, що в’ється з уст зітханців,
очищена ж — огонь в очах коханців.
А збурена — це сліз любовних море.
А ще любов — обачне божевілля,
гірка отрута й животворне зілля.
Прощай же, брате.
Джульєтта
Ромео мій! О, чом же ти Ромео?
Зречися батька і відмовся ймення.
Коли ж не хочеш — поклянись кохати —
і я не буду більше Капулетті.
Джульєтта
Ні, не клянись. Хоч ти моя утіха,
та втіхи мало в цім контракті скорім,
бо необдуманий він і раптовий,
як блискавка, що гасне перше, ніж
хто скаже "блискає". Добраніч, милий!
Ця брость любовна, вистигши улітку,
як зійдемось, прекрасним цвітом стане.
Добраніч. Хай же сну крило ясне
приспить тебе, так само, як мене!
Ромео
Любовними клятьбами обміняймось.
Джульєтта
Перш, ніж просив ти, я клятьбу дала —
і хочу, щоб я знов клястися мала.
Ромео
Назад її б хотіла взяти? Нащо?
Джульєтта
Щоб щиро знов її тобі віддати.
Того я тільки хочу, що вже маю.
Як море, моя щедрість неосяжна
й любов глибока. І що більш даю,
більш маю, бо обом немає краю.
Мамка кличе з середини.
Я чую шум. Добраніч, мій коханий!
Іду, йду, мамко! Вірний будь, Монтеккі.
На хвильку залишись, я вийду знов.
Объяснение:
1.В каком году происходит знакомство читателя с главными действующими лицами в салоне Анны Шерер? *
1805
2.О чем настолько оживленно беседовали в салоне Пьер Безухов и аббат, что это не понравилось Анне Павловне Шерер? *
о возможности роспуска Думы
3.К кому с отправить на военную службу сына обращается княгиня Анна Михайловна Друбецкая? *
к князю Василию
4.За что оценили светскую любезность князя Ипполита в салоне, когда он так неловко рассказал анекдот? *
он смягчил неловкую ситуацию после высказывания Пьера Безухова о светском обществе
5.О ком идет речь в этой цитате: "Ты мне дорог, особенно потому, что ты один живой человек среди всего нашего света". *
о Пьере Безухове
6.О чем идет речь в следующей цитате: "Сундук в коридоре был место печалей женского молодого поколения дома Ростовых". *
Соня, расстроенная скорым отъездом Николая Ростова, спряталась в коридоре на сундуке
7.Что подарила Марья Дмитриевна Ахросимова Наташе Ростовой на именины? *
яхонтовые сережки грушками
8.Пьер Безухов пришел к умирающему отцу. Кто его сопровождал? "Пьер, решившись во всем повиноваться своей руководительнице, направился к диванчику, который она ему указала". *
Анна Михайловна Друбецкая
9.Как в светском обществе стали относиться к Пьеру Безухову после получения им наследства? *
окружающие стали чрезвычайно любезны, услужливы
10.Сколько лет за границей пробыл Пьер Безухов? *
10
11.Почему, по мнению Анны Михайловны Друбецкой, граф Кирилла Владимироваич Безухов решил дать огромное состояние Пьеру? *
У графа больше не было детей
12.Где граф Безухов хранил письмо государю с об усыновлении Пьера и завещание? *
под подушкой в мозаиковом портфеле
13.Как подружились Пьер Безухов и Анатоль Курагин? *
князь Василий Курагин - родственник отца Пьера Безухова
14.За что Пьер Безухов был выслан из Петербурга в Москву? *
за буйство, устроенное с Анатолем Курагиным и Долоховым
15.О ком идет речь: "Два молодых человека, студент и офицер, друзья с детства, были одних лет и оба красивы, но не похожи друг на друга" *
о Борисе Друбецком и Николае Ростове
1) Славная осень.
2)Дорога на костях.
3)Спор между автором и генералом.
4)"светлая" сторона дороги.
Некрасов