І ось минули ті десять років як небуло. Прийшов час свататися вдруге, прийшов Федько за Голубою куницею, мати Галі погодилася видати заміж свою дочку за князя "Вітька". Весілля було гучне і на все село. Вітька як і десять років назад дивився у її зачаровані очі як у перше, і не зводив з них погляду. І ось настала та мить, гості кричали гірко, Вітя з Гальой встали і так довго ішов той момент як у фільмі "ну коли ж коли ж "-заплаканий Федько бурмотів собі тихенько під ніс, і ось його губа торкнулася її ніжної та маленької. " Ура "кричали гості відкриваючи шампанське. міліціонер Причепа кричав найбільше. Це було найгучніше весілля у селі Чаплі.
Объяснение:
Моим любимый герой - Джон Сильвер или Долговязый Джон. Он является отрицательным персонажем : Двуличный, подлый и лицемер. каких еще нужно поискать. Но его эмоциональность стала опорой к моему мнению об одноногом моряке. При чтении романа, создаётся впечатление о том, будто Джим Хокинс занял какое-то определенное место в сердце Сильвера. Вряд ли такой персонаж, как Долговязый Джон может стать примером для подражания, но в нем есть что-то, что делает его одним из моих любимых персонажей.
В романе "Остров сокровищ" есть много героев, с "характерами- образцами" например капитан Смоллет, но не каждый из них может стать любимым персонажем, так как каждый, кто читает книгу, находит в ней персонажа, которого он сравнивает с собой, и проживает за него всю историю книги.