Пролог.
Спокій і затишок запанували в князівстві, люботинці відвикли боронитися, запанувала нудьга безроздільно, викликаючи неймовірну лінь і розмореність.
Зав’язка.
“Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з Драконом – святе діло.” Тут народ валом повалив.
Розвиток дії.
Через Пустельника Князь познайомився із Драконом, втерся йому в довіру і попросив до в такому делікатному ділі – віддати життя заради іння Люботина”.
Кульмінація.
І Лицар, заплющившись, навідліт рубає мечем у те око, в якому він, наче у дзеркалі та в цю мить надлітає джура і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова Драконова сіпається. Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то почулося Лицарю, чи справді долинуло: “Дякую”.
Розв’язка.
Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж саме той, кого вподобала молода князівна, але старий Князь не знаходить собі спокою, його мучить совість. Він приходить час від часу на могилу Дракона, я кого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і незабаром й сам помирає біля їхніх могил.
Объяснение:
Васютка! Ты настоящий мужчина и Человек с большой буквы! В тебе нет ни капли эгоизма, все поступки ты совершаешь ради близких тебе людей. Это действительно заслуживает отдельной похвалы. Для рыбаков ты собирал орехи, думаю, они это очень ценили. Их ты привел к озеру, которое нашел. Там много рыбы, что, конечно, ценно для твоего отца и его друзей.
Вася, всегда будь таким же человеколюбивым и добрым парнем. Ты навсегда останешься примером для меня. Именно ты научил меня оставаться в любой ситуации, даже в самой критичной, спокойным и рассудительным. Без этих качеств тебе бы не удалось выжить в лесу. Благодаря тебе я понял ценность всех традиций и законов леса тебе за эти уроки настоящей жизни!Объяснение:
Можно лучший отве
лунное сияние
простор вольный
сияние тусклое
звёзды чуткие