Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки — викаблуки". За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "Виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки...
За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя "плаксиве щеняче скімління".
Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: " в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь", — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.
Объяснение:
Юрій Яновський« Вершники» Я пам'ятаю сиві скроні І зір задуманий такий… В.Сосюра «Пам'яті Ю.Яновського» «…треба уважно переглянути всю творчість Яновського… для того, щоб над іменем нашого видатного майстра й чесного громадянина засіяло в усій своїй красі сонце ПРАВДИ». М.Рильський Портфоліо письменника:При народженні: Яновський Юрій Іванович.Псевдоніми, криптоніми: Юрій Ней, Юрі Юрченко.Дата народження: 27 серпня 1902р.Місце народження: хутір Майєрове, Кіровоградська область.Дата смерті: 25 лютого 1954р.(51р.)Місце смерті: Київ. Національність: українець.Громадянство: СРСР.Мова творів: українська, російська.Рід діяльності: прозаїк, поет.Роки активності: 1922 – 1954рр.Напрям: неоромантизм, соціалістичний реалізм.Жанр: новела, роман, оповідання, повість, вірш. Творчий доробок митця:Збірка «Мамутові бивні» (1925)Збірка «Кров землі» (1927)Повість «Байгород»(1927)Роман «Майстер корабля» (1928)Роман «Чотири шаблі» (1930)Роман «Вершники» (1935)Драматичні твори: «Завойовники»(1932)«Дума про Британку»(1937), «Дочка прокурора»(1954) 1935 р. – поява роману«Вершники»« В цій невеликій книжці закладено три роки роботи, три роки всіляких думок і самовідчувань, усяких життєвих умов». Ю. Яновський Літературознавці про роман: «Вершники» — потрясли. Вражав кожний образ, кожна фраза, кожне так вдало й точно вжите слово. Творчість Яновського для мене стала яскравим і привабливим маяком» Юрій Збанацький Літературознавці про роман:«У «Вершниках» творилась нова образність, нова барвами, ритмікою, мелодикою. Образність, що була б неможлива раніш. Тільки співець нового часу міг побачити й розгледіти їх, оті небесні споруди, оті неймовірні й невловні, з самого повітря лиш зіткані, з блакиті неба змуровані вежі, на тлі яких безстрашні витязі революції схрестили шаблі у двобої з минулим» Олесь Гончар Жанр твору: Новелістичний роман.Роман у новелах – складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом. Композиція роману: Вісім сюжетно завершених новел: «Подвійне коло»«Дитинство»«Шаланда в морі»«Батальйон Шведа»«Лист у вічність»«Чубенко, командир полку»«Шлях армій»«Адаменко» Особливості роману :Складається з 8 композиційно й сюжетно пов’язаних новел.Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій.Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». Особливості роману:Має ознаки народної думи, героїчної поеми, новели.Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах.Головний мотив – розпад людського роду, що почався з революцією.Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Проблеми роману:Трагедія роду і народу.Розпад родини заради ідеї.Революція і народ.Політичні платформи різних партій і політичних сил.Відданість справі.Творча праця і духовні цінності.Проблема братовбивчої громадянської війни. Новела «Подвійне коло»( 1919р.)Тема: показ трагічних подій в історії українського народу, коли брат повстає на брата; зіткнення родинних і класових інтересів; романтика громадянської війни.Ідея: засудження братовбивства і недотримання людських законів, моралі, традицій, батьківського заповіту: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Символи новели:Бій під Компаніївкою, коли на полі битви зійшлися рідні брати Половці, коли брат убиває брата – символ складної ситуації в Україні під час громадянської війни.Дощ під час похорону трьох загиблих братів – символ очищення від усього лихого. Тлумачення назви новели:1. «Подвійне коло» - подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.2. «Подвійне коло» – це коло правди і неправди, які письменник дає можливість розрізнити за до наскрізного образу Івана Половця.3. «Подвійне коло» – це клас і рід , у якому замкнуте життя п’ятьох братів. Тлумачення назви новели:4 .«Подвійне коло» – це боротьба правди і кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних.ВИСНОВОК: Не буде міцного роду – не буде держави! Рід – це частина держави! Політичні погляди братів Половців:Андрій – денікінецьОверко – петлюрівецьПанас – махновецьІван – командир інтернаціонального полкуСашко – чотирнадцятилітній хлопець, з Панасом у загоні махновців. АНДРІЙ:офіцер царської арміїненавидить рідного брата і рідну землюБатьківщина – Росія -матінкаображає брата (Мазепа проклятий, петлюрівське стерво)запеклий шовініст (галичан бив у Карпатах до смерті)знехтував батьківським заповітом ПАНАС:важко
Действие произведения происходит в бывшей западной Беларуси, которая в 1921 году была отдана под власть Польши. В начале повести Данику было всего семь лет. Он по-детски смотрит на мир и живет своими детскими радостями и расстройствами. Обидно, а иногда горько и больно, когда тебя дразнят, особенно нищим. Иной раз можно потерпеть, но чаще всего нужно не давать себя в обиду, отбиваться, а иногда убегать плача и звать на мать. Данику очень хочется в школу. Она манит мальчика новым незнакомым миром, в котором живут старшие ученики, а еще очень хочется обуть новые блестящие сапожки (первые в жизни!), что мама купила к школе. В конце повести Данику двенадцать лет и среди одноклассников выделяется особыми к науке. Он не может мириться с тем, что в школе дети учатся на чужом языке, что его богатые одноклассники насмехаются над бедности. Большое влияние на Даника оказали условия жизни, а также взрослые. Ему посчастливилось встретиться с прекрасными учителями: деревенским человеком Николаем Кужалевічам и польской учительницей пани Мар'яй. Николай Кужалевіч открыл Данику силу единства, братства рабочих, говорил про национальное достоинство белорусов. Пани Марья пробудила любовь и уважение к польскому народу, показала Данику рабочую Польшу, богатство ее литературы и языка время — и уже сам Малец сплачивал вокруг себя одноклассников, детей бедноты, чтобы все держались друг друга. Но жизнь сутыкала героя и с другими учителями, таких, как Цаба, Рузя, Дулемба. Мальчик не мог назвать их своими учителями, потому что те ненавидели учеников, оскорбляли их, и особенно презрительно относились к детям белорусов. И главный герой повести сам стал учить своих ровесников читать на родном языке. Парень много думал, анализировал увиденное и услышанное, искал ответы на вопросы, которые ставила перед ним жизнь. Поэтому в конце повести Даник — не просто мальчик, а сын своего народа и своего родного языка