Бывшие одноклассники по гимназии (теперь это толстый и тонкий) встречаются на вокзале. Первый заметил приятеля Миша (он же толстый), он рад этой встрече, ведь приятели не виделись с самого детства. Порфирий (тонкий) ошеломлен. В начале встречи они даже поцеловались по русскому обычаю. Но вот каждый из бывших приятелей узнает, каких успехов добился каждый из них в жизни. Тонкий хвастливо сообщает, что он теперь коллежский асесоссор, да еще и подрабатывает тем, что делает и продает сигары. А толстый спокойно говорит, что он теперь статский советник. И в этот момент перед нами уже не бывшие приятели, которые могут общаться на равных, а люди, которые стоят на разных ступенях социальной лестницы. И радость олт их встречи моментально исчезает: тонкий начинает заискивать перед толстым, а тому становится противно.
Совесть личности самостоятельно формулировать нравственные обязанности и реализовывать нравственный самоконтроль, требовать от себя их выполнения и производить оценку совершаемых ею поступков. Благородство - высокая нравственность, самоотверженность и честность; великодушие, рыцарство, возвышенность, святость. Честь - комплексное этическое и социальное понятие, связанное с оценкой таких качеств личности, как верность, справедливость, правдивость, благородство, достоинство. Мужество - это волевое деяние, совершаемое осознанно, реализация которого требует от индивида преодоление страха за себя, за кого-то, за что-либо и вызванное нравственными мотивами или добродетельностью. Достоинство - уважение и самоуважение человеческой личности как морально-нравственная категория.
Образ Офелії — молода дворянка, дочка Полонія, сестра Лаерта і кохана Гамлета. Вона дочка королівського канцлера Полонія і кохана принца Гамлета. Її брат і батько застерігають її від довіри почуттям Гамлета, тому розуміють, що Гамлет, як спадкоємець престолу, може взяти в дружини тільки особу королівської крові, ким Офелія, незважаючи на високе походження, зовсім не є. Офелія вірить у щирість почуттів Гамлета до неї і сама любить його, але висловлює зовнішню покірність рідним. Коли Гамлет дізнається правду про загибель батька, він починає грати роль божевільного перед усіма, в тому числі перед Офелією. Він говорить їй, що ніколи не любив її і закликає її піти в монастир. Офелія довірлива, тому Гамлет саме на ній випробує роль божевільного. Незабаром Гамлет вбиває батька Офелії, і дівчина позбавляється єдиної опори в житті. Офелія, не в силах винести божевілля коханого і смерті батька, божеволіє, починає співати пісні, в яких виражається біль за втраченим, плете вінки і починає вішати їх на гілках, через що і гине. Її загибель — сумна закономірність: такій чистій, довірливій суті нічого робити при дворі, де панує злість і віроломство. Її використовували і викинули за межі світу. І живе каяття Гамлета над її могилою не може нічого виправити. Офелію занадто мало любили і ніхто не зміг уберегти — в цьому її трагедія
