1. Соломію можна виправдати, адже одружуватися вона не хотіла, а її змусили.
2. Спочатку, звичайно, вона наважилася піти разом з Остапом у небезпечну мандрівку. Потім, коли його життя було в небезпеці, вона всіма силами намагалася його врятувати. Працювала, заробляла гроші, щоб навіть дати хабаря заради свободи Остапа.
3. Остап думає про те, що ось він, один, безпорадний, слабкий, не зможе коли що захиститися від голодних тварин. Але непокоїть його не те, що його з’їдять, а те, що бідна Соломія шукатиме, перейматиметься, та не знайде. Тобто він думав про неї.
4. Соломія придумала підкрастися непомітно та зненацька наскочити на ворогів у той момент, коли турки найменше цього чекають. (у цьому трохи не впевнена)
5. Соломія, упавши з човна й не змігши протистояти течії, втонула в Дунаї.
