"Дно"-есть на Земле. И эта аксиома, никто не будеть оспаривать это выражение. Достаточно пройтись медленно по улице и все станет понятно: девушки, сидящие за бутылкой спиртного, подростки, курящие сигареты, юноши, вкалывающие в себя яд, бомжи, собирающие бутылки и многое другое предстанет вашему взору. Это и есть "дно", дно жизни. Молодежь бы могла хорошо учиться, заниматься спортом, но нет, вредные привычки погружают их в пучину, унося с собой всё, в том числе и их жизнь. "Лень-мать всех пороков" - эта пословица ярко открывает смысл жизни бомжей. Однажды, идя по улице, я услышал разговор двух бичей, сидящих возле магазина и просящих подаяние: "Я пропила: дачу, дом, квартиру!", сказав это она засмеялась ужасным смехом. Вот яркий образ тех людей, которые сами себя опускают на дно жизни.
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/klimko-harakteristika-geroya
Объяснение:
