Дорогой Александр Андреевич, пишет вам ваш друг из 21 века. 1 мировая война и вторая мировая война. Во время второй мировой, которая начнется в 1941 году езжайте жить в Сибирь, там будет безопасно. После войны переезжайте жить в Москву, т.к. будет перестройка и распад СССР. После будет президентом РФ Ельцин. В 1997 году будет кризис. В 2000 году президентом станет Путин. По весне в 2010 году пусть твои дети не едут в Японию, т.к. там будет землетрясение и наводнение. В 2009 президентом будет Медведев. В 2012 еще будут выборы и президентом будет Путин, но ты голосуй за Медведева. В 2012 году обещали конец света, но я точно не знаю. С ув. твой друг из 21 века. Комическое:))
Чимало літературознавців намагалися визначити жанр роману «Євгеній Онєгін». Його називали і соціально-побутовим, і соціально-психологічним, і соціально-аналітичним, навіть «енциклопедією» російського життя. І кожне визначення до певної міри є справедливим, але переліченими жанрами можна визначити й інші твори, які зовсім не схожі на роман Пушкіна. Довіримося автору, який у посвяті назвав цей твір «вільним романом». І справді, перше, що вражає кожного читача цього роману,— свобода. Вона відчувається в усьому. Вірші роману легкі, невимушені, наче автор зовсім не докладав зусиль, щоб створити їх. А між тим, роман — подвижницька праця, подвиг упродовж семи років. А грандіозна будівля, яка складається з тисяч віршових рядків, вийшла напрочуд легкою і вишуканою. Зведення цієї будівлі стало можливим завдяки відкриттю Пушкіна — особливій «онєгінській» строфі. На перший погляд, відкриття це формальне, але саме воно дає змогу не лише утримувати всю конструкцію, а й змінювати її, добудовувати, вміщувати найрізноманітніший зміст.
