Відповідь:
Головний герой оповідання — Джордж Плейтен. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста.
у вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити на мізерні кошти, зароблені протягом перебування в Інтернаті, він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А.
Пояснення:
Проблеми освіти та виховання людини не випадково постають у центрі уваги американського письменника-фантаста Айзека Азімова. Він добре усвідомлював, що від освіти, від її змісту та системи залежить майбутнє людства. Однак ще більше це майбутнє залежить від того, якою є сама людина, від її якостей, не лише інтелектуальних , а й моральних. «Яка людина - така й держава»,- писав А.Азімов , пильно придивляючись до людини, до її внутрішнього світу. Разом із митцем ми уважно розглянемо художні образи оповідання «Фах», щоб зясувати погляди митця на проблеми самостійного інтелектуального пошуку,здобуття знань.
Он брёл вдоль прилавков,которые ломились от тяжести фруктов или драгоценных вещей.Конечно,он нечего не мог купить.
Глазея на драгоценности,Абхей кого-то задел плечом.Он обернулся и увидел очеровательную девушку.Девушка посмотрела на него и обернувшись пошла дальше.Но она ему так понравилась,что он сам этого не желая пошёл за ней.Бродяга не знал что эта дочь султана сбежавшая из дворца.Принцессу звали Девика.
Спустя время Девика заметела что за ней кто то следует.Она решила разобраться.Только она хотела развернуться как почувствовала у горла острое лезвие кинжала.
-Что красавица страшно?-сказал ей неприятный мужской голос.
Девика даже не могла крикнуть.И вдруг она услышала глухой удар. Она повернулась и увидела Абхея.
-Он не обидел тебя-робко спросил юношо.Они оба влюбились друг в друга.
Вскоре Абхей и Девика поженились.Так несчастный бродяга стал мужем прекрасной принцессы Девики.