1. Які основні складові творчості В. Скотта?
Історизм, гуманізм, прагнення до об’єктивності
2. Що лягло в основу історичного роману?
Антикварний і готичний роман
3. Які умови В. Скотт вважав обов’язковими для створення історичного роману?
Історичну точність, серйозність проблематики, правдивість епохи та історичних осіб
4. У чому полягає головний пафос роману «Айвенго»?
В утвердженні місця особистості в історичному процесі
5. Що не утворює особливий колорит середньовіччя в романах В. Скотта?
Зображення особистих стосунків
6. Який використаний В. Скоттом прийом зробив історичний роман «Айвенго» цікавим для широкої публіки?
Змалювання загальної історії через показ окремих людей
7. Яку назву отримав тип роману, розроблений В. Скоттом?
Вальтерскоттівський
8. Сюжет-Поєднання історичних фактів із художньою вигадкою, широка панорама минулого
Опис героїв-Поєднання історично реального й вигаданого, зображення різних суспільних верств, відсутність негативного й позитивного поділу
Автор у романі-Загалом об’єктивне відображення ходу подій, вираження думок через дещо ідеалізованих персонажів
Історичний підхід- Обумовленість подій і характерів соціально-історичними умовами
Конфлікт-Поєднання з соціальними, національними й моральними чинниками
Объяснение:
Походить із селян. Внаслідок масової евакуації населення у 1950—1955 роках сім'я жила у селі Чернігівка Чернігівського району. Навчався у Карапчівській середній школі. Служив у війську. Працював фельдшером у селах Підзахаричі та Петраші Путильського району, а під час заочного навчання в Чернівецькому університеті перейшов працювати вчителем у Білоберізьку середню школу, яку нині очолює як директор. Один з учасників заснування Верховинського районного Товариства української мови імені Тараса Шевченка «Гомін Карпат» — першої суспільно-політичної організації на Верховинщині, та багатьох політичних акцій, пов'язаних з її діяльністю. Заступник голови правління.
Писав вірші з дитинства. Друкувалися у багатьох республіканських альманахах, журналах, газетах. Видав збірку віршів «Оминути не смію»
Не покривил душой - не искушился, не сделал зло
Горький чужой хлеб - чужой хлеб не настолько вкусный как свой, родной