Музика в серці кожної людини.
"Пізнання світу почути неможливо без розуміння й переживання музики, без глибокої потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання по суті є основою емоційної, естетичної, моральної культури".
(В. Сухомлинський)
З незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Вся ці звуки оточували людину та інформували її про навкілля.
Людина сприймає звуки по-різному. Високий вереск був сигналом тривоги, але свист вітру, шум дощу мали для людини заспокійливе значення.
Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.
Музика – феноменальне явище. ЇЇ взаємодії з людиною надзвичайні. Мелодичні звуки творять чудо – в людині прокидається і перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над кожними емоціями, а емоції перемагають навіть фізичну біль.
Стародавні мудреці стверджували, що музика, її перші звуки народились одночасно зі створенням світу. Усі стародавні навчання мають в собі подібні утворення і досвід впливу музики на тварини, рослини і людину.
Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини. Під дію зачаровуючих звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.
Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором целісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттям.
Отримав у Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер, затвердив музику як точну науку. Піфагорійці користувались спеціальними мелодіями проти прояв люті і гніву, проводили заняття математикою під музику.
Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на етичне формування людини.
Авіцена вважав музику "нелікарським лікування поряд з дієтою, сміхом та запахом.
У спеціальному музично – медичному центрі стародавнього Парфянського царства лікували від туги і душевних переживань.
Відомості в різних напрямках використання музики повідомлялись у творах всесвітньо відомих античних авторів як Платон, Стратон, Лукіан, Аристофан, Есхіл, Вергілій, Плутарх та інші.
В Англії, Франції, Німеччині, Голландії протягом ХХ століття було створено центри музичної терапії, завданням яких стало лікування спеціально підібраних хвороб, починаючи від неврозів і депресій, закінчуючи шлунково – кишковими і серцево – судинними захворюваннями.
Як довели вченні психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи.
Крім того, під час слухання музики регулюються фізіологічні процеси в організмі, стимулюється м’язова активність, підвищується загальний тонус організму, покращується мовна та рухова активність. Музичне мистецтво впливає також на психіку, душевний стан людини, що стало основою виникнення музичної терапії.
У Швеції існує музично – терапевтичне товариство. Працівники цього товариства повідомили усьому світу, що звуки дзвона, які містять резонансне ультразвукове випромінювання, за лічені секунди вбивають тифозні палички, збуджувачів жовтухи й віруси грипу.
Західні вчені, провівши багато досвідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика – анальгетик у світі звуків, тобто вона полегшує біль. Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший ефект на людину здійснюються мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали – "ефект Моцарта". Медики встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба ефективна при радикуліті і невриті.
Людина будь яку музику слухає серцем.
Нариси, фейлетони, усмішки Остапа Вишні — це безцінні перлини української літератури. Поринаючи у світ веселого жарту, народного гумору, життєрадісних героїв і дотепної мови, відчуваєш, як відлягає від серця і світлішає на душі, переживаєш неповторні хвилини естетичної насолоди.
А вдивляючись у мудре і просте обличчя Остапа Вишні, спочатку думаєш, що йому дуже легко жилося, адже і в найжахливішому він вмів віднайти зернини сміху. Та якось мені на очі потрапили слова цього талановитого письменника і неперевершеного жартівника: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!». Дивно, але мені вони здалися дуже трагічними і гіркими. Тому я вирішив докладніше ознайомитися з біографією Остапа Вишні. Так я дізнався про його десятирічне заслання, про загрозу розстрілу, важку хворобу і нелегке творче життя.
Остапу Вишні данину музі довелося заплатити приниженням власної людської гідності, своїм спокоєм і здоров’ям. Та все ж я вважаю, що цей великий гуморист досягнув свого письменницького щастя, любові та визнання рідного українського народу. Його твори знали навіть неписьменні співвітчизники, та й за кількістю видань і перевидань гуморесок та фейлетонів Остапу Вишні немає рівних в українській літературі.
Читаючи «Чухраїнців», «Дещо з українознавства», «Мисливські усмішки», «Зенітку» проймаєшся великою мудрістю талановитого гумориста і глибоким філософським змістом його творів. Не менш вражає і письменницька майстерність Остапа Вишні, його вміння поєднати простий жарт з глибоким ліризмом. Мені дуже подобаються його анекдоти, промовки, його дотепна, свіжа мова. Остап Вишня — неперевершений майстер української травестії, шаржу, пародії.
Объяснение:
динокий охотник берет на воспитание сиротку и ее кошку: их жизнь течет спокойно и размеренно: охотник добывает животных, сиротка (ее имя Даренка) готовит нехитрую еду. По вечерам Даренка любит слушать занимательные рассказы старого охотника. Ее любимый - про Серебряное копытце.
Найти Серебряное копытце - давняя мечта охотника. Но однажды, когда он был на охоте, волшебный козлик сам нашел дорогу к их с Даренкой дому. Однажды Даренка услышала стук: вышла из домика и увидела, как при каждом ударе из под копытца козлика вылетают драгоценные камни.
Когда охотник вернулся, он не узнал свою избушку: она вся сияла от разбросанных вокруг нее драгоценных камней. Охотник собрал их в шапку, теперь у них с Даренко появилась возможность жить-не тужить. Вместе с Серебряным копытцем пропала и кошка (она, скорее всего, была волшебная).