жирним виділено правильну відповідь
1. Автор віршу " Листівки з видами міст":
а) Генріх Гейне
б) Оноре де Бальзак
в) Джанні Родарі
г) Олександр Пушкін
2. В якій країні туристи купують листівки?
а) Німеччина
б) Франція
в) Чехія
г) Італія
3. Яке місто не було назване у вірші?
а) Верона
б) Рим
в) Венеція
г) Піза
4. Про яке місто слова : "краля з каналів мережею" ?
а) Мілан
б) Венеція
в) Піза
г) Неаполь
5. Про яке місто слова : "зі славетним готичним собором" ?
а) Мілан
б) Венеція
в) Піза
г) Неаполь
6. Головна думка вірша:
а) Уславлення краси й різноманітності світу, прагнення до його відкриття та пізнання.
б) Висловлення співчуття простим трудівникам, чиєю працею створюється усе багатство.
в) Наголошення на необхідності соціальної справедливості та вмінні підходити до оцінки життєвих явищ різнобічно.
г) усі відповіді правильні
7. Художній засіб використаний у рядку:
«А глянь за картинки – чи так воно вийде?»
а) риторичне запитання
б) антитеза
в) анафора
г) інверсія
8. На скільки частин можна поділити вірш?
а) 1
б) 2
в) 3
г) 4
9. Що символізує “Листівка з видами міст” у поезії Джанні Родарі?
а) несправжній реалій , красива картинка , а за нею реальність
б) краса світу
в) широта світу, прагнення пізнати його
г) нескінченність подорожей
10. Центральний художній засіб у творі:
а) епітет
б) анафора
в) метафора
г) антитеза
ответ: 1 Р.Дала,,Чарлі і шоколадна фабрика "
2 в) вади сучасних дітей 3 б) ліфт
5 б ) Мумі - троль 4 г) ,,Чарлі і шоколадна фабрика ". 6 г) у прекрасній Долині . 7 в) чарівника - колекціонера ; 8 в) Мумі - троля ; 9 а) щоб Суботик залишився з ним; 10 а) Вівторакус ; вибач а решту не знаю
Что бы там ни было, а весть о таком демонстративном бездействии Лонгрена поразила жителей деревни сильнее, чем если бы он собственными руками утопил человека. Недоброжелательство перешло чуть ли не в ненависть и обратилось также на ни в чем не повинную Ассоль, которая росла наедине со своими фантазиями и мечтами и как будто не нуждалась ни в сверстниках, ни в друзьях. Отец заменил ей и мать, и подруг, и земляков.
Однажды, когда Ассоль было восемь лет, он отправил её в город с новыми игрушками, среди которых была миниатюрная яхта с алыми шёлковыми парусами. Девочка спустила кораблик в ручей. Поток понёс его и увлёк к устью, где она увидела незнакомца, державшего в руках её кораблик. Это был старый Эгль, собиратель легенд и сказок. Он отдал игрушку Ассоль и поведал о том, что пройдут годы и за ней на таком же корабле под алыми парусами приплывёт принц и увезёт её в далёкую страну.
Девочка рассказала об этом отцу. На беду, нищий, случайно слышавший её рассказ, разнёс слух о корабле и заморском принце по всей Каперне. Теперь дети кричали ей вслед: «Эй, висельница! Красные паруса плывут!» Так она прослыла полоумной.
Артур Грэй, единственный отпрыск знатной и богатой фамилии, рос не в хижине, а в родовом замке, в атмосфере предопределённости каждого нынешнего и будущего шага. Это, однако, был мальчик с очень живой душой, готовый осуществить своё собственное жизненное предназначение. Был он решителен и бесстрашен.
Хранитель их винного погреба Польдишок рассказал ему, что в одном месте зарыты две бочки аликанте времён Кромвеля и цвет его темнее вишни, а густое оно, как хорошие сливки. Бочки сделаны из чёрного дерева, и на них двойные медные обручи, на которых написано: «Меня выпьет Грэй, когда будет в раю». Это вино никто не пробовал и не попробует. «Я выпью его, — сказал Грэй, топнув ногой, и сжал ладонь в кулак: — Рай? Он здесь!..»