1) Васюткино озеро.
Рассказ о том, как Васютка, тринадцатилетний мальчишка, поехал со взрослыми мужчинами на рыбалку. Пошёл он собирать шишки, хворост. Мимо пролетел глухарь. Васютка побежал за ним. Пока он бежал за ним, он потерялся. Уже темнело. Васютка разжёг маленький костерок, и закопал глухаря в угли, а когда раскопал она уже была готова. На следующее утро он проснулся,и ничего не смог разглядеть. Кругом один туман. Потом он услышал звук порохода и побежал искать речку. И вот он нашёл небольшое озеро,которое никто никогда не видел. Там было очень много рыбы. Потом он нашёл своего дедушку и показал ему озеро. Так потом и прозвали это озеро Васюткино Озеро))
У творі В. Дрозда "Білий кінь Шептало" ми знайомимось із незвичайною особистістю - конем Шепталом. Цей кінь живе у неволі,тяжко працює та одного разу, через образу на конюха, вирішує втекти. Але кінь згодом повертається назад до конюшні. Під час прочитання твору мені спало на думку, що образ коня є алегоричним. Цей образ ніби уособлює людей, які прагнуть самореалізації, проте не мають на це змоги. До того, кінь Шептало є ніби узагальненим образом тих людей, які знаходяться не на своєму місці та мають інші прагнення. Кінь відчув смак вільного життя, проте повернувся до гнітючої сірої буденності, прийняв свою долю.
нема за що