Тео́рия трёх сти́лей — разработанная М. В. Ломоносовым стилистическая система русского языка. Ломоносов выделял три «штиля» :
Высокий штиль — высокий, торжественный, величавый. Жанры: ода, героические поэмы, трагедии, ораторская речь.
Средний штиль — элегии, драмы, сатиры, эклоги, дружеские сочинения.
Низкий штиль — комедии, письма, песни, басни. Три стиля разграничиваются “по пристойности материй”. Устанавливается зависимость между “материей”, т. е. темой, предметом изложения, жанром и стилем. “Высокая материя” требует высокого жанра и соответственно — высокого стиля, “низкая материя” требует низкого жанра и соответственно — низкого стиля. Для каждого жанра предусматривается один из трех стилей, отклонения не дрпускаются. Героические поэмы, оды, “прозаичные речи о важных материях” должны были быть написаны высоким стилем; “все театральные сочинения, в которых требуется обыкновенное человеческое слово к живому представлению действия”, стихотворные дружеские письма, сатиры, элегии, прозаические “описания дел достопамятных и учений благородных” — средним; комедии, увеселительные эпиграммы, песни, “в прозе дружеские письма, описание обыкновенных дел” — низким.
Эта регламентация для того времени имела определенное положительное значение, поскольку упорядочению употребления языковых ресурсов, что является одной из величайших заслуг Ломоносова в реформе русской словесности.
держи на зометку
Загальнолюдськими в моралі виступають як сукупність певних загальних моральних вимог, так і логічна структура моральної свідомості людини, форма, в якій виражаються її уявлення. Ці моральні вимоги пов'язані з найпростішими проявами людських взаємовідносин: не красти, не вбивати, допомагати людям у труднощах, виконувати обіцянки, говорити правду тощо. В усі часи так або інакше засуджувалися жорстокість, пожадливість, боягузтво, лицемірство, підступність, наклепництво, заздрість, зарозумілість і заохочувалися сміливість, чесність, самовладання, великодушність, скромність. Водночас у різні часи неоднаково розуміли умови й межі застосовності цих вимог і відносне значення цих моральних якостей, у них нерідко вкладали протилежний зміст.
Це саме стосується й християнської моралі, яка в ідеалі проголосила рівність усіх людей, незалежно від їх походження і становища.
