Повесть «Альпийская » написана В. Быковым в 1966 году. Произведение раскрывает тему любви парня и девушки, зародившейся в тяжелые годы войны. Произведение рассказывает о трех днях бежавших из плена Ивана Терешки и Джулии Новелли.
Для настоящей любви не существует преград. Ни война, ни национальность, ни даже сама смерть не ей помешать.
«Альпийская » – реалистичное произведение. Ее жанр определяется как лирическая повесть. Быков большое внимание обращает на чувства персонажей.
В повести развиваются две сюжетные линии. Жизнь Ивана до встречи с Джулией: бой, ранение, госпиталь, плен и побеги из концлагеря. Вторая сюжетная линия – скитания и любовь русского солдата и итальянской девушки. Иван погибает, а Джулия, упав в пропасть, осталась живой. Ее , она долго горевала, вспоминая Ивана. Всю свою дальнейшую жизнь она посвятила его памяти.
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи. Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах. Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину. На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
Объяснение:
Илья Муромец был "дородный добрый молодец". Его сила была в верном коне и в железном копье: " Стал конем топтать да стал копьем колоть".
Еще его сила была в слове: " Говорил-то он, Илья, таковы слова:\- Ах ты, волчья сыть да й травяной мешок!\Али ты идти не хошь, али нести не можь?".
Также сила его была в луке: "Да берет-то он свой тугой лук разрывчатый,
\Во свои берет во белы он во ручушки".
Сила его была в православной вере: "Крест-от клал он по-писаному".