На початку оповідання Федько постає перед нами як "чистий розбишака", в якого наче біс вселився. Він сам ніколи не був спокійний і не давав спокою іншим, збиткуючись із хлопців-однолітків і часто доводячи їх до сліз. Федьковій матері жалілися на нього і діти, і їхні батьки, за що хлопець мало не щовечора отримував від тата прочухана. Федько мужньо переносив кару, не скрикнувши ні разу, не заплакавши. Батько, хоч і дуже гнівався на сина, після покари нагороджував його двома-трьома копійками за те, що син говорив правду. Бо Федько, якби схотів, міг би одбрехатися, але він не любив брехати, оскільки не любив і видавати товаришів.
Повною протилежністю Федькові є Толя — ніжний, делікатний, смирний, завжди чистенький, чепурненький. Йому, як і кожній дитині, теж хотілося гратися з хлопцями, і він приєднувався до Федькової компанії. Але коли він приходив додому забруднений, подраний, то, щоб не гнівалися батьки і не карали його, звинувачував у всьому Федька — і тому знову перепадало від батька.
Объяснение:
прост добавь кто тебе нравится больше
Акакий Акакиевич Башмачкин, главный герой повести "Шинель" Н. В. Гоголя - типичный пример "маленького человека". Он немолод и некрасив: "низенького роста, несколько рябоват, несколько рыжеват, несколько даже на вид подслеповат, с небольшой лысиной на лбу, с морщинами по обеим сторонам щек". Он служит переписчиком бумаг - более незначительной должности сложно придумать. Он беден настолько, что пошив шинели означает для него год жесткой экономии. У Башмачкина нет никаких особых талантов, кроме разве что хорошего почерка. Самые выдающиеся черты характера Акакия Акакиевича - терпение и кротость. Само имя "Акакий" означает "не делающий зла".
В рассказе "Бежин луг" смены дня и ночи играют одну из главных ролей. День показывает нам все то, что рассцветает в том числе и человек. Однако ночь показывает нам не что другое, страх, беспокойство.