Какой богатый и разнообразный окружающий мир! Каждый новый день, каждый восход солнца - это неповторимое чудо, сказка, красота! Хочется без конца смотреть на расцветшую черемуху, вдыхать пьянящий запах сирени, любоваться яркой радугой, которая выиграет в небе после весеннего грозового дождя.
Весь этот сказочный неповторимый мир отражает в художественных образах искусство, давая нам возможность восторженно слушать волшебную музыку, созерцать шедевры живописи, смеяться и плакать над судьбой любимых героев, зачитываться вдохновенными поэтическими строками ...
В окно заглядывает георгин
И шепчет, что лето згаса ...
Уже фонариком светит шиповник
В любистковий мой палисад.
Теплый грусть августовской погоду
В осеннее течет забвения.
Натянулась между кустами калины
Павучкова дорога жизни ...
Сила воздействия произведений искусства на человека удивительна. Мы иногда даже не задумываемся над тем, почему, прочитав интересную книгу, на всю жизнь запоминаем ее содержание, хотя такой цели перед собой не ставили. А старательно изучая учебный материал, даем себе установку на запоминание, но не всегда все помним.
Дело в том, что произведения искусства влияют на наши эмоции, заставляют нас волноваться, радоваться, грустить, любить и ненавидеть ...А все, что касается нашей души, не забывается, потому что память сердца-то крепкая память.
Искусство очищает нашу душу, делает нас красивыми, добрыми, благороднее, мудрее ...
Человек нуждается красоты, как цветок солнца, и эту красоту дают ей природа и искусство - эти два вечных источника духовного очищения и обогащения.
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!»
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!»
Какой богатый и разнообразный окружающий мир! Каждый новый день, каждый восход солнца - это неповторимое чудо, сказка, красота! Хочется без конца смотреть на расцветшую черемуху, вдыхать пьянящий запах сирени, любоваться яркой радугой, которая выиграет в небе после весеннего грозового дождя.
Весь этот сказочный неповторимый мир отражает в художественных образах искусство, давая нам возможность восторженно слушать волшебную музыку, созерцать шедевры живописи, смеяться и плакать над судьбой любимых героев, зачитываться вдохновенными поэтическими строками ...
В окно заглядывает георгин
И шепчет, что лето згаса ...
Уже фонариком светит шиповник
В любистковий мой палисад.
Теплый грусть августовской погоду
В осеннее течет забвения.
Натянулась между кустами калины
Павучкова дорога жизни ...
Сила воздействия произведений искусства на человека удивительна. Мы иногда даже не задумываемся над тем, почему, прочитав интересную книгу, на всю жизнь запоминаем ее содержание, хотя такой цели перед собой не ставили. А старательно изучая учебный материал, даем себе установку на запоминание, но не всегда все помним.
Дело в том, что произведения искусства влияют на наши эмоции, заставляют нас волноваться, радоваться, грустить, любить и ненавидеть ...А все, что касается нашей души, не забывается, потому что память сердца-то крепкая память.
Искусство очищает нашу душу, делает нас красивыми, добрыми, благороднее, мудрее ...
Человек нуждается красоты, как цветок солнца, и эту красоту дают ей природа и искусство - эти два вечных источника духовного очищения и обогащения.