Опис зовнішності: « … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…»; «… посивілою в козацьких справах головою».
Порівняння: «і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю».
У скруті: «…і заплакав старий кремезний козак».
Запальний: «старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився».
Переваги: «Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога».
Впертість: «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…».
Був чудовим оратором: «…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці».
Думка старшого сина: «Усе, старий, знає, а ще й прикидається».
Сам Тарас Бульба вважає: «Я – козак».
10.Матір двох синів, дружина Бульби: «Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка».
11.У дружини не було власної думки: « …вона не сміла ні в чім суперечити».
12.У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки: «… вона – баба, вона нічого не тямить…».
В начале 18 столетия усилились социальные противоречия. Так, увеличилась зависимость крестьян от дворянства. В свою очередь произошло слияние боярства и дворянства. С течением времени дворянство превратилось в единственное привилегированное сословие. К проблемам крепостного права обращались писатели 18 столетия. Критиковать его и ненавидеть было делом подсудным. Так, А. Радищев был за критику ненавистного крепостничества отправлен ссылку. И этот случай не единичен. Несомненно, тенденции социального устройства отразились и в литературе. Литература этого времени исследовала действительность и пробовала осознать понятие идеального человека во времена антифеодальной бобры. К сожалению, классицизм не смог решить эти вопросы. Новаторство литераторов заключалось лишь в отступлении от традиций поэтики. В условиях 18 столетия этого было недостаточно. Требовались произведения, которые бы не только возвышали человека, а и объясняли устройство жизни, которая с каждым годом в связи с классовыми противоречиями становилась сложнее. Таким искусством позже оказался реализм. На его раннем этапе развития, от Фонвизина до Пушкина, важным было осознание человека как высшей ценности и понимание его особой роли в мире.
Объяснение:
Опис зовнішності: « … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…»; «… посивілою в козацьких справах головою».
Порівняння: «і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю».
У скруті: «…і заплакав старий кремезний козак».
Запальний: «старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився».
Переваги: «Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога».
Впертість: «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…».
Був чудовим оратором: «…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці».
Думка старшого сина: «Усе, старий, знає, а ще й прикидається».
Сам Тарас Бульба вважає: «Я – козак».
10.Матір двох синів, дружина Бульби: «Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка».
11.У дружини не було власної думки: « …вона не сміла ні в чім суперечити».
12.У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки: «… вона – баба, вона нічого не тямить…».