Жил был бандит. Надоело как-то раз бандиту сидеть на печи и решил он сбежать от своей банды и заняться честным бизнесом. Идет-идет он по дороге, по большим Московским проспектам, рассматривает витрины. Вдруг ему навстречу банкир. - Бизнесмен-бизнесмен, я тебя съем! - говорит банкир. - Не ешь меня, друг-банкир, я тебе песенку спою, - ответил Бизнесмен, и запел, - Я Бизнесмен-бизнесмен, я от банды ушел, а от тебя банкир подавно сбегу! Сказал и убежал прочь. Идет Бизнесмен по Новому Арбату, глаз радуется от ярких огней. Вдруг ему на встречу Страховой Агент. - Бизнесмен-бизнесмен, я тебя съем! - говорит Страховой Агент. - Не ешь меня, друг-Страховой Агент, я тебе песенку спою, - ответил Бизнесмен, и запел, - Я Бизнесмен-бизнесмен, я от банды ушел, а от банкира ушел, а от тебя, Страховой Агент и подавно сбегу! Сказал - и побежал прочь. Свернул на тверской бульвар, бежит и смеется. Тут ему навстречу Налоговая Полиция.
Бизнесмен постоял, подумал. И решил ничего им не петь и просто побежал в темный лес, обратно к своей шайке бандитов. Вот и вся сказка.
Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього декілька тижнів. У цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. У цей період запах їхніх виділень стає особливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. Справа не обходиться, звичайно, без бійок між суперниками. Коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. У цей час, за Бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. Розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звертає уваги. У тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. Ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. Вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. Пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. Кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. За дослідженнями Пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. Вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. Очі у них розплющуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. Мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздалегідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність.Через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. Мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів примушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. У цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. Навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. В кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно вирушають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. В кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. Коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагарники, в степи, в зарості очерету. Пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.
Надоело как-то раз бандиту сидеть на печи и решил он сбежать от своей банды и заняться честным бизнесом.
Идет-идет он по дороге, по большим Московским проспектам, рассматривает витрины.
Вдруг ему навстречу банкир.
- Бизнесмен-бизнесмен, я тебя съем! - говорит банкир.
- Не ешь меня, друг-банкир, я тебе песенку спою, - ответил Бизнесмен, и запел, - Я Бизнесмен-бизнесмен, я от банды ушел, а от тебя банкир подавно сбегу!
Сказал и убежал прочь.
Идет Бизнесмен по Новому Арбату, глаз радуется от ярких огней. Вдруг ему на встречу Страховой Агент.
- Бизнесмен-бизнесмен, я тебя съем! - говорит Страховой Агент.
- Не ешь меня, друг-Страховой Агент, я тебе песенку спою, - ответил Бизнесмен, и запел, - Я Бизнесмен-бизнесмен, я от банды ушел, а от банкира ушел, а от тебя, Страховой Агент и подавно сбегу!
Сказал - и побежал прочь. Свернул на тверской бульвар, бежит и смеется.
Тут ему навстречу Налоговая Полиция.
Бизнесмен постоял, подумал.
И решил ничего им не петь и просто побежал в темный лес, обратно к своей шайке бандитов.
Вот и вся сказка.