Оповідання Габріеля Гарсіа Маркса «Стариган із крилами» яскравий приклад людського прагнення до наживи. Янгола не поважали, кидалися в нього камінням, годували залишками їжі, проте кожна людина була впевнена, що він обов’язково до м звільнитися від проблем. Більше того, Пелайо та Елісенда вирішили брати гроші з відвідувачів, аби збагатитися. Автор хоче показати черствість людської душі, втрату віри та милосердя, адже навіть священник, який мав би належно ставитися до Божого посланця, поводився пихато та зневажливо. Йому здалося неприпустимим, що янгол не розумів Божої мови і не поважає Божих слуг.
Але згодом вся увага до янгола зникла, адже у селище прибув мандрівний цирк, де показували молоду дівчину, яка перетворилася на павука. Тут автор знов підкреслює корисливість людей, оскільки страждання дівчини, як і страждання янгола, використовували з метою наживи. Ніхто не здатний співпереживати та якось до для них це лише певна розвага.
На жаль, поява янгола так і не навчила людей нічому і ніяк не змінила їх світогляд. На мою думку, автор нам показує в якому ми світі можемо опинитися, якщо в нашому серці не залишиться хоч краплинки співчуття та віри, і хоче застерегти нас від цієї жахливої помилки.
Уважение к старшим «Не только сын перед отцом, но и меньший брат перед старшим сесть не смеет и не вступает в разговор в присутствии посторонних лиц. Равно и в беседах, где случаются старейшие летами, молодые люди не смеют говорить громко или смеяться, но обязаны отвечать скромно на делаемые им вопросы»О, Адыгея, родная моя! Благословенная предков земля. Здесь по законам чести живут, Чтут стариков и обычаи чтут. Каждый адыг может гостя принять, Может коня на скачку оседлать. Друг адыг не оставит в беде, В горе ему и нужде. Если где-то в кругу молодых Держит речь седовласый адыг. Ты не вздумай его перебить, Придержи свою гордость и прыть. Уважай его возраст седой, У адыгов обычай такой!
Оповідання Габріеля Гарсіа Маркса «Стариган із крилами» яскравий приклад людського прагнення до наживи. Янгола не поважали, кидалися в нього камінням, годували залишками їжі, проте кожна людина була впевнена, що він обов’язково до м звільнитися від проблем. Більше того, Пелайо та Елісенда вирішили брати гроші з відвідувачів, аби збагатитися. Автор хоче показати черствість людської душі, втрату віри та милосердя, адже навіть священник, який мав би належно ставитися до Божого посланця, поводився пихато та зневажливо. Йому здалося неприпустимим, що янгол не розумів Божої мови і не поважає Божих слуг.
Але згодом вся увага до янгола зникла, адже у селище прибув мандрівний цирк, де показували молоду дівчину, яка перетворилася на павука. Тут автор знов підкреслює корисливість людей, оскільки страждання дівчини, як і страждання янгола, використовували з метою наживи. Ніхто не здатний співпереживати та якось до для них це лише певна розвага.
На жаль, поява янгола так і не навчила людей нічому і ніяк не змінила їх світогляд. На мою думку, автор нам показує в якому ми світі можемо опинитися, якщо в нашому серці не залишиться хоч краплинки співчуття та віри, і хоче застерегти нас від цієї жахливої помилки.
❤