Одним з найістотніших моментів усієї творчості видатного французького реаліста Оноре де Бальзака було прагнення відтворити цілісну картину епохи. Майже всі його твори, за задумом письменника, були частинами великої епопеї "Людська комедія", що мала охопити всі можливі явища тогочасного життя. За планом цей епічний цикл мав складатися з трьох розділів: "Етюди про звичаї", твори з якого змальовували життя, побут і звичаї різних в французького суспільства, "Філософські етюди", що мав узагальнювати художні відкриття Бальзака та його уявлення про закономірності життя, і, нарешті, "Аналітичні етюди", у яких письменник намагався сформулювати закони, які керують дійсністю.
У першому розділі ("Етюди про звичаї") Бальзак створив галерею найтиповіших образів його сучасників що мали різний соціальний статус та різні професії. Повість "Гобсек" входить до його складу.
Ім'я центрального персонажу цього твору — лихваря Гобсека — стало прозивним. Проте саме в його образі О. Бальзак не лише змалював типового лихваря, а яскраво відтворив особливий психологічний тип людини, що живе лише однією пристрастю — користолюбством у чистому вигляді. Гроші — ось єдина мета, єдина любов і покликання Гобсека.
У художній літературі чимало образів користолюбців та скнар, але вони не однакові. Скупий лицар О. Пушкіна насправді прагне влади, гроші для нього — лише засіб її досягнення, тож він швидше прихований владолюб, ніж справжній користолюбець. Плюшкін М. Гоголя — дріб'язковий скнара "побутового" типу. Не випадково "плюшкіними" називають часом людей, що не бажають викинути вчорашню газету чи щось подібне: з Гобсеком їх порівнювати не стане ніхто. У цьому образі узагальнено зовсім інші риси приватновласницької психології, доведені до логічного завершення (хоча майже абсурдні з точки зору нормальної людини).
Ось життєва філософія Гобсека: "Що може задовольнити наше "я", наше марнославство? Золото! Потоки золота. Щоб задовольнити наші примхи потрібен час, потрібні матеріальні можливості і зусилля. У золоті все це є у зародку, і воно насправді дає все".
При цьому Гобсек не намагається скористатися згаданими ним можливостями золота, йому достатньо його мати. Не заради чогось іншого. Для Гобсека не існує жодних задоволень, крім усвідомлення наявності свого багатства.
Чи були у нього інші риси? Через яскравість головної характеристики, його життєвого надзавдання, їх майже непомітно. "Це була людина-автомат, яку щодня заводили", — пише про нього Бальзак.
Навіть людині, якій він ніби співчуває, Гобсек позичає гроші лише на трохи поблажливіших умовах, ніж іншим, та ще й підводить свого роду "ідеологічне підгрунтя" цьому вчинку, мовляв, так буде корисніше для його характеру. Взагалі, до лихварів люди звертаються лише в найскрутніші моменти життя, у розпачі, коли немає іншого джерела, щоб отримати гроші. Наприклад, коли наближається банкрутство, й банки відмовляють у кредиті. У самому лихварстві як явищі, первісно закладено дещо жорстоке, та Гобсек перевершує у цьому навіть своїх "колег" за людьми, що потрапили у безвихідь для нього стає розвагою. Про співчуття, зазвичай, взагалі не йдеться.
Гобсек при всій обмеженості в цілях, як не дивно, не примітивний. Він здатен робити узагальнення щодо природи суспільства, аналізува ти його рушійні сили. Знає він і психологію людей. Щоб зробити висновок про всевладність золота і створити власну філософію щодо цього, теж треба вміти мислити. Отже, він розумна людина, але його пристрасть виявляється сильнішою за розум. Влада золота, про яку він стільки торочив, робить своєю жертвою самого Гобсека, він сам собі створює пастку.
Що може бути абсурднішим за смерть від голоду посеред незлічено го багатства? Але попри абсурдність, вона є логічною: Гобсека вбиває власна ж ідея про всевладність золота та його неперевершену самоцінність. Він настільки боявся втратити свої надбання, що непомітно для себе знищив їх у фізичному розумінні: дорогі тканини, посуд, картини — все зіпсувалося, все виявилось втраченим для світу. Якщо зважити на наявність авторського задуму, цей зумисний зовнішній абсурд — природне завершення подібного ставлення до життя.
"Чи є у цієї людини Бог?" — риторично запитує інший герой твору, Дервіль. Так, є: це Мамона, інакше кажучи гроші. Служінню цьому ідолові подаровано життя Гобсека.
Суворо та безжально засуджує Бальзак жагу накопичення і власне процес збагачення людини. Ані Гобсеку, ані іншим не приносить золото щастя. І хай образ Гобсека — гранічний випадок, він свідчить, до чого призводить шлях користолюбства, а художня майстерність письменни ка робить це застереження ще переконливішим.
Смысл жизни любого человека – в счастье и в том, что делает его счастливым человеком. Но счастья этого человек должен добиваться честным трудом, реализуя свои высшие задачи и обязанности: всегда быть порядочным, нравственным человеком, совершать только честные, благородные и справедливые поступки, развиваться духовно (нравственно - к религиям не имеет никакого отношения) и интеллектуально. Постоянно самосовершенствоваться. А также каждый человек должен внести свой посильный вклад в изменение Мира к лучшему. Каждому человеку нужно найти своё призвание – самое любимое и дорогое дело для его сердца, для его души. Заниматься им каждый день, стремиться, совершенствоваться в нём. Постараться сделать это любимое дело своей работой (тогда работа будет радовать Вас и приносить пользу, радость людям, для которых Вы работаете). Для счастья необходимо слушать своё сердце: его истинные потребности, интересы, мечты и направлять всю свою жизнь на их реализацию. Каждый раз ставить перед собой новые желаемые цели и их достигать. Также смысл жизни – найти свою вторую половинку, взаимную любовь, родную душу. Будучи прекрасным человеком, Вы будете достойны любви и уважения такого же замечательного человека, как Вы. И поэтому будете иметь все шансы встретить настоящую взаимную любовь. Для счастья всегда нужно любить себя, верить в себя, уважать себя и высоко ценить. Нужно быть самодостаточным человеком. С оптимизмом ощущать своё настоящее и будущее (к счастью, любой пессимист может сделать себя оптимистом). Уметь позитивно относиться к жизни, несмотря ни на что, радоваться мелочам. Стремиться к счастью нужно честным и справедливым путём, чтобы не лишать святого права на счастье других людей и самому оставаться прекрасным человеком. Будучи порядочным, честным и трудолюбивым человеком, Вы всегда будете пользоваться уважением и доверием у других таких же достойных людей, что тоже очень хорошо для счастливой жизни. Здоровье, конечно, необходимо для счастья. Для полного счастья ещё много чего нужно…
Мудрые статьи и книги по прикладной психологии и философии: Статьи: «Успех в жизни»: ysnex (точка) ru/success.php
18 2/5 ÷ 4 = 23/5
ответ: длина квадрата 23/5 см