Викопні останки мамонтів виявлені на півночі Європи, Америки і трохи південніше – на широті Каспійського моря і озера Байкал. Вимерли мамонти десь 44-26 тисяч років тому, про що свідчать радіовуглецеві датування та результати Палинологічного аналізу численних поховань їх останків.
Воістину невичерпний «склад» мамонтових кісток – це Сибір. Гігантські кладовища мамонтів – Новосибірські острова. У минулому столітті там щорічно видобували від 8 до 20 тонн момонтових бивнів.
Вважається, що за 200 років з Сибіру вивезли бивнів приблизно від 50 тис мамонтів. Кілограм доброго бивня йде за кордон по 100 доларів; за голий скелет мамонта японські фірми пропонують від 150 до 300 000 доларів.
Оскільки останки мамонтів знаходяться в гігантських природних холодильниках – в шарах, так званої вічної мерзлоти, то вони дійшли до нас в гарному стані. Вчені мають справу не з окремими скам’янілостями або кількома кістками скелетів, а можуть вивчити навіть кров, м’язи, шерсть цих тварин і визначити також, чим вони харчувалися.
На обеих картинах изображение рабского труда. У Репина бурлаки тянут тяжелую баржу по Волге, а на картине Перова-дети. Два мальчика и хрупкая девочка впряжены в огромную бочку с водой. Они пытаются тащить её по обледенелой крутой дороге, которая поднимается вверх. Даже пёс, что скачет рядом, как бы впряжен в эту непосильную работу. Он взглядом пытается продвинуть бочку, и, хоть этим обреченным на каторжный труд детям. В картинах ясно просматривается несправедливость по отношению к тем, кто должен трудиться, превозмогая свои физические и душевные силы, чтобы заработать на кусок хлеба.
