через три роки петро вже дуже успішно концертує в києві. евеліна всюди є свого знаменитого чоловіка. максим зазначає, що тонка, чутлива, повна страждань гра петра змінилася. «це вже не одні стогони особистого горя, не одне сліпе страждання … він носить в душі відчуття життя, він відчуває і
людське горе, і людську радість, він прозрів і зуміє нагадати щасливим про нещасних». максим вважає свою місію на землі виконаною. «він недарма прожив на світі, йому говорили про це повні сили владні звуки, що стояли в залі, що панували над натовпом».
