В первой половине XIX в культура заняла почётное место в мировом культурном процессе. Недаром 1810—1830-е гг. (некоторые исследователи считают, что и весь XIX век) получили название «золотой век русской культуры. Успехи российской культуры обусловили её открытость, тесное и плодотворное взаимодействие с культурами других стран. В России происходил процесс демократизации культуры. Он выражался в том, что в первой половине XIX в. расширился круг людей, имевших возможность воспользоваться благами образования
Объяснение:
Цілу епоху в музичному житті України становить творчість М.В. Лисенка (1841-1912) - великого українського композитора, блискучого піаніста-віртуоза, талановитого хорового диригента, педагога, музикознавця і активного громадського діяча демократичного напряму. Йому судилося стати основоположником української класичної музики.
Починаючи з 70-х років М. Лисенко обробив та опублікував понад 600 зразків українського музичного фольклору, створив великий цикл "Музика до "Кобзаря" Т.Г. Шевченка", який включає понад 80 творів різних жанрів і форм. Різноманітні за темами і настроями, дуети і хори написані на тексти І.Я. Франка ("Безмежноє поле"), Є.П. Гребінки ("Човен", "Ні, мамо, не можна..."), С.В. Руданського ("Ти не моя"), Г. Гейне ("Коли розлучаються двоє") та ін. Зразком національної героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма Лисенка "Тарас Бульба".
Особливий внесок у розвиток національної музичної культури зробив М. Лисенко (1842-1912) - видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики і педагог, засновник професійної школи. Навчався у Петербурзькій та Лейпцігській консерваторіях. Активно освоював у своїй музиці шевченкіану (понад 80 вокально-хорових творів різних жанрів).
Объяснение:
наверное