Архитектура и музыка - сестры, и та, и другая создают пропорции во времени и в пространстве.. . Обеим присущи материальное и духовное начала: в музыке мы находим архитектуру, в архитектуре - музыку", - это уже из ХХ века, мнение Ле Корбюзье.
"Музыка близка архитектуре огромной значимостью в ней ритма, - пишет Ю. Борев, - и далекой от форм самой жизни формой своих образов, и высокой степенью абстрагирования от конкретного художественного материала, входящего в образ в "снятом" виде, и наконец особенно большими возможностями отражения не отдельных сторон и частностей жизни, а именно ее сердцевины".
Звуки, чередуясь, сливаются в одну мелодию. Ритм - он един для всего! В архитектуре так же присутствует повторяемость и ритм (колонн, барельефов, окон, балконов и т. д. ) Архитектура - это красота организованности. Если говорить о формальном аспекте (не вспоминая о духе, смысле и т. д. ) - это есть элементарный, внешний и банально- очевидный уровень сопоставлений. Архитектура - это не набор кубиков, а музыка не сводится к пьесам для ударных. И в архитектуре наличествует пластика, рисунок, многообразие контуров, светотень, и в музыке есть великое многообразие мелодий, полифония, нюансы динамики, фактура и т. д. Такие эмоции как грусть, или веселье, возвышенность или загадочность, которые приносит нам музыка, можно испытать и любуясь на архитектурные шедевры. Уже избитым штампом является отождествление музыки Баха с величественной готической архитектуры
Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема "Слово о полку Ігоревім". Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже "Слово..." — це єдина пам'ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу.
З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу із зовнішніми ворогами і внутрішніми феодальними чварами. У творі невідомий автор змалював героїчних захисників Руської землі, які в XII столітті вели боротьбу з половцями.
Автор із любов'ю зобразив наших героїчних предків. Перед нами виразно виростають мужні постаті, які однаково впевнено тримали в руках спис і рало. Як же треба було любити рідну землю і її народ, щоб створити такі образи!
Серед усіх персонажів твору виразно виділяється хоробрий князь Ігор Святославич. Читаючи твір, ми уявляємо його на чолі відважної дружини, яка вирушила у похід проти ворогів.
Новгород-Сіверський князь із перших рядків поеми постає перед нами як патріот: він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Своїм найсвятішим обов'язком Ігор вважає захист батьківщини. Він готовий віддати життя за ЇЇ свободу:
"Сповнившись ратного духу,
він навів свої хоробрі полки
на землю Половецькую
за землю Руськую".
Князь Ігор — вірний син Руської землі. Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись на батьківщину, навіть подумки долає перешкоди:
"Ігор спить,
Ігор не спить,
Ігор мислю поля мірить
од великого Дону
до малого Дінця".
Такими ж вірними патріотами рідної землі були і його воїни. Вони готові віддати життя за честь батьківщини. Тому рішуче і відважно дві доби б'ються вони з кочівниками.
Ігор — безстрашний і рішучий. Ці його риси найповніше розкриваються перед початком походу на половців. Він не зважає на віщування природи, а прагне досягти своєї мети. У бою Ігор поводиться як мужній і хоробрий воїн. Моральною і фізичною силою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорить: "Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані".
Благородство штовхає Ігоря на до Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бою взаємодо взаємовиручка: "Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода".
Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: "Ігоря хороброго полку — не воскресити!" Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога.
Більше восьмисот років минуло з часу написання "Слова о полку Ігоревім", а воно живе і хвилює серця людей.
Після знайомства з образом Ігоря у мене з'явилося переконання у непоборності народу, який має таких мужніх захисників. Образ Ігоря близький мені своїм глибоким патріотизмом, відданістю рідній землі, незламністю і відвагою
1. Ступени: І - си
IV - ми
VII - ля#
I - си
III - ре
интервалы:
VII-ум7 - ля-соль бемоль
III-б6 - ре-си
V-ч5 - фа#-до#
V-ч4 - фа#-си
Аккорды:
t64: ре-соль-си
ув53:
t64: ре-соль-си
D43: до диез - ми - фа диез - ля диез
T53: Соль-Си-Ре
От звука соль:
соль ми бемоль(б3 вниз)
соль-ми (б6 вверх)
соль-до(ч5 вниз)
соль-до(ч4 вверх)
соль-фа# (м2 вниз)
От соль аккорды:
Б6: соль-си бемоль-ми бемоль
D65: соль-си бемоль-ре бемоль-ми бемоль
М64 – соль - до - ми бемоль
мVII7: фа-ля-до-ми
От соль миксолидийский лад :
соль-ля-си-до-ре-ми-фа
I II III IV V VI VII♭
Объяснение: