1.
ми-фа# - б2
ми-фа - м2
ми-ми - ч1
ми-си - ч5
ми-ля - ч4
ми-соль# - б3
ми-соль - м3
ми-ми -ч8
-----------------------
2.
б2: си-до#
м2: си-до
ч1: си-си
б3: си-ре#
м3: си-ре
ч4: соль-до
ч5: соль-ре
ч8: соль-соль
-----------------------
3.
интнрвалы вниз:
м3: ре-си
б3: ре-си бемолт
ч4: ре-ля
ч5: ре-соль
б2: ре-до
м2: ре-до#
ч8: ре-ре
ч1: ре-ре
----------------------
4.
Это гамма ми минор(1#)
В гармоническом миноре повышаеться VII ступень.
В мелодическом миноре при движении гаммы вверх повышаются VI и VII, а при обратном движении эти повышения отменяются
.
ми минор натуральный:
↑ми-фа#-соль-ля-си-до-ре-ми
ми минор гармонический:
↑ми-фа#-соль-ля-си-до#-ре-ми
ми минор мелодический:
↑ми-фа#-соль-ля-си-до-ре-ми.
↓ми-ре-до-си-ля-соль-фа-ми
---------------------------------------------
5.
Главные трезвучия в ми миноре гармоническом:
t53: ми - соль - си
S53: ля - до - ми
D53: си - ре# - фа
Главные трезвучия в ре миноре гармоническом:
t53: ре - фа - ля
S53: соль - си♭ - ре
D53: ля - до - ми
Главные трезвучия в си миноре гармоническом:
t53: си - ре - фа
S53: ре - фа - си
D53: фа - си - ре
(Не забудь про знаки в ключе)
---------------------------------------------------
6.
Тональность: ре мажор (2# и последняя нота ре)
Ступени:
I.III.V.V.VI.IV.V.IV.II.III.I.II.VII(м).I.I.III.V.V.VI.IV.V.IV.VI.V.V.VI.VII.VIII
-----------------------------------------
Транспонирование мелодии на фото.
Объяснение:
«Біла ворона» – оперна народна драма, втілена засобами джаз-, поп- і хард-року. В її основу покладено драматичну поему про життя і трагічну загибель легендарної французької завойовниці Жанни д’Арк. Орлеанська Діва зуміла вщент переломити хід Столітньої війни, очоливши французький народ і привівши його до перемоги. Однак, зведений нею на трон король Франції Карл VII, зрадив її та віддав на поталу ворогам. 30 травня 1431 року Жанна була спалена живцем на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство та носіння чоловічого одягу». Ім’я дівчини стало справжнім символом жаги до свободи й самопожертви заради любові до Батьківщини.
Поетичний текст Ю. Рибчинського має глибоко емоційний характер, властивий жанру рок-опери. Лібрето сповнене значною кількістю художніх засобів – філософських узагальнень, аналогій, алегорій тощо. Музичне вирішення вистави з максимальною точністю розкриває драматичні події лібрето. Тут Г. Татарченко висвітлив основні риси свого індивідуального композиторського почерку. Його світосприйняття зосереджене на двох іпостасях – інтелектуальному трактуванні рок-музики та академічних постмодерних прагненнях до синкретизму, подолання меж між кітчем й інтелектуальним мистецтвом. Техніка монтажу, використання алюзій до класичних зразків, постійна зміна виразових засобів – все це властиве творчості митця. За визначенням композитора, домінантою його творчого бачення в опері «Біла ворона» є принцип «стильової еклектики».Опера має номерну структуру. Кожен з її компонентів збагачений характерними ритмоінтонаційними зворотами, властивими сучасній поп-музиці та джазу водночас. Музична драматургія твору насичена розгалуженою системою лейтмотивів (лейтмотив свободи, лейтмотив Жанни, лейтмотив народу «Слава, Жанно» тощо). У вокальних партіях героїв відчутне пісенне начало, що межує з елементами декламації. Центральне місце у драматургії рок-опери, яке заразом виконує роль філософського узагальнення, відведено двом номерам – «Свободі» з І дії та «Білій вороні» з ІІ дії. Їх вирізняє маршова ритмічна основа, досягнена остинато ударних, чітка артикуляція та декламаційний характер мелодичної лінії. Жанровий аспект твору позначений використанням естрадних стилів. Рок-н-рол допомагає розкриттю образу королівського двору, блюз, соул, поп-рок – притаманні образу головної героїні. Масові сцени композитор вирішує, послуговуючись традиціями французької народної музики. Також тут можна говорити й про сонорні ефекти, зокрема застосування лейттембру. Акустичні духові інструменти, зокрема гобой, саксофон, зосереджені навколо образу Жанни; електрогітара та ударні (литаври, барабан) пов’язані з образом ворогів, або ж з переломними моментами опери. Драматичний фінал супроводжують мелодичні ремінісценції (інтонації з дуету головних героїв з І дії, головні лейтмотиви опери), який композитор втілює засобами поліфонії, поліфактури.
Прем’єра «Білої ворони» відбулася у Львові напередодні проголошення Україною незалежності й увінчалася неабияким успіхом. 1989 рік знаменував появу першої української рок-опери, а відтак і естрадних шлягерів у виконанні співаків популярної музики того часу – В. Леонтьєва, Т. Гвердцителі, О. Малініна, М. Караченцова, В. Білоножко та інших. Пісні стали настільки відомими, що виникла необхідність у записі платівки, яка в радянські часи розпаду, багатьма заслуховувалася «до дір».