Сварки, конфлікти, проблеми у відносинах з членами сім’ї і особливо з батьками – широко поширене явище, коли в житті людини з’являються наркотики. На початкових етапах такі конфлікти носять характер дискусій, суперечок через нерозуміння старшим поколінням потреб сучасної молоді.
Особисті проблеми людина спритно переводить в статус суспільно значущих, розмірковуючи про нерозуміння молодіжних поглядів сьогодні старшим поколінням. Причому всі ці декларації та гучні заяви не підкріплюються жодними діями, вчинками, фактами, знаннями.
Спочатку може здатися, що людина серйозно налаштований, а також зауважити логіку в його висловах. Однак незабаром стає зрозуміло, що все його погляди поверхові, нічим не підкріплені. Насправді, проблеми громадськості анітрохи не хвилюють наркозалежного, він не знає як впоратися з власним особистісним кризою.
На початкових етапах брехня є одним із в захисту, самооборони для наркозалежного. Людина начиняє брехати, коли до цього його змушують складаються обставини, коли йому необхідно виправдатися, відвести від себе підозри. Обманювати доводиться і родичів, і батьків, і педагогів або співробітників по роботі, начальство, медичних фахівців, правоохоронців. Поступово брехня щільно входить в життя і в свідомість людини, стає потребою і вже не потребує якихось серйозних мотивацій, приводів.
Обман стає стилем життя. Повністю відвертими наркозалежні люди можуть бути тільки по відношенню до людини, якій вони в повній мірі довіряють, чиє гарне ставлення до них було неодноразово піддається. Добре, якщо такою людиною вдається стати медичного фахівця – це в значній мірі полегшує терапевтичний процес і підвищує шанси на успішні результати лікування.
Такого роду зміни в поведінці, образ і стиль життя часто, на жаль, залишаються непоміченими близькими людьми і батьками. В результаті, це призводить до серйозних і часом незворотних наслідків.
Оба суждения являются верными. С одной стороны, мораль - это идеал поведения, стремясь к которому, человек совершенствует себя. С другой стороны, этот идеал не какими-то сверхъестественными силами дан, а порождается совестью и общественным мнением, причем общественным мнением даже больше, чем совестью. Совесть у человека возникает тогда, когда он делает что-то, что, как его учили - плохо. Если в определенной культуре определенный поступок считается хорошим, то совести за него человек не чувствует. Например, древних ацтеков учили, что если не приносить кровавые жертвы, то погаснет солнце, поэтому ацтеки убивали своих соплеменников, считали, что это хорошо, и их не мучила совесть.