народы Забайкалья — эвенки или, по-старому, тунгусы заселяли всю территорию края. На юге Забайкалья в степях жили конные эвенки. На севере в лесах — эвенки-оленеводы. В 17–18 веках произошло слияние конных эвенков с народами Монголии и Бурятии. Северные же эвенки остались в Каларском районе. Сейчас насчитывается около 500 их представителей.
Жилище
Жилищем лесным эвенкам служил переносной чум и стационарная постройка голомо. Для сооружения зимних чумов использовали шкуры оленей. Для летних — кору дерева.
Примерно раз в год эвенки перекочёвывали на расстояние 1,5—2 тысячи километров.
После кочёвки чум должна была ставить женщина, как и быть хозяйкой в нём.
Внутри чума использовали большие кумаланы-ковры, их шили обязательно с узорами. Узор зависел от фантазии мастериц, но обычно строился в шахматном порядке. Такой ковёр был украшением. Ими застилали постель. Для шитья подбирали лучший материал. Брали кусочки шкур: медведя, оленя, лисицы. Использовали лобаши — шкуры с головы любого животного.
Объяснение:
Позбавлення батьківських прав — це санкція у сімейному праві, яка застосовується до батьків у разі невиконання ними своїх обов'язків щодо дітей.
Женевська Декларація прав дитини містить п'ять основних програмних пунктів: дитині повинні надаватися всі засоби, потрібні для її нормального матеріального та духовного розвитку; голодна дитина повинна бути нагодовна: хвора дитина повинна отримати до ; сироті чи безпритульній дитині повинен бути наданий притулок і забезпечений догляд; дитина перша повинна отримувати до під час лиха; дитина повинна мати дитинство і захист від усіх форм експлуатації; дитину слід виховувати з усвідомленням того, що її кращі риси мають бути спрямовані на благо ближнім.
