2 декабря 1997 года - взрыв метана на шахте "Зыряновская"
В результате взрыва метана на шахте "Зыряновская" в Кемеровской области погибли 67 человек. Сообщалось, что авария произошла во время пересменки в очистном забое. Основной причиной был назван человеческий фактор: комбайнер раздавил шахтерский само средство индивидуальной защиты от токсичных продуктов горения), который спровоцировал взрыв неожиданно появившегося в забое газа метана с последующим взрывом угольной пыли.
За неделю до взрыва на шахте произошла вспышка газа, в результате которой пять рабочих получили ожоги. Однако эксплуатация рудника не была остановлена. Специалисты отмечают, что никто из руководящего состава шахты по итогам расследования наказан не был. На протяжении десяти последующих лет авария в Новокузнецке оставалась самой крупной катастрофой в Кузбассе.
12 августа 2000 года - гибель атомной подлодки "Курск"
Во время военно-морских учений российского флота в Баренцевом море затонула атомная подводная лодка К-141 "Курск" с крылатыми ракетами. По официальной версии, на подлодке, которая была спущена на воду в мае 1994 года, произошел взрыв торпеды по причине утечки компонентов топлива. Возникший через две минуты после первого взрыва пожар повлек за собой детонацию торпед, находившихся в первом отсеке лодки.
Второй взрыв привел к еще более значительным разрушениям. В результате все 118 членов экипажа погибли. В результате операции подъема подлодки, завершенной год спустя, были найдены и захоронены 115 тел погибших моряков. "Курск" считался лучшей подводной лодкой Северного флота. В числе прочих версий гибели "Курска" утверждалось, что он мог быть торпедирован американской подводной лодкой.
4 июля 2001 года - катастрофа самолета Ту-154 в Иркутске
Самолет авиакомпании "Владивосток Авиа", совершавший рейс по маршруту Екатеринбург-Иркутск потерпел катастрофу при заходе на посадку. В результате трагедии погибли 144 человека. В заключении государственной комиссии причиной катастрофы были названы ошибочные действия экипажа. В процессе выполнения посадочного маневра была потеряна скорость, после чего командир утратил возможность управления самолетом
Пять лет спустя, 9 июля 2006 года, при посадке в том же аэропорту Иркутска самолет авиакомпании "Сибирь" не сумел остановиться на взлетно-посадочной полосе, выкатился за ее пределы и врезался в гаражный комплекс. Следствие установило проблемы воздушного судна с двигателем из-за ошибки экипажа. Из 203 человек, находившихся на борту, погибли 124 человека.
Транспортная авария – это авария на транспорте, повлекшая за собой гибель людей, причинение пострадавшим легких и тяжелых телесных повреждений, повреждение и (или) уничтожение транспортных сооружений и средств или ущерб окружающей природной среде.
Я хочу рассказать о Транспортных происшествиях.
Транспортные происшествия происходят из-за невнимательности водителей,их несообразительности.
Причины могут быть разные, например, пьяный водитель(ли) из-за них случаются частые аварии из-за их поведения при выпивке.
Также при несоблюдении ПДД(можешь привести пример)
ДОБАВЬ В КОНЦЕ:
СОБЛЮДАЙТЕ ПДД:)
Объяснение:
1.необережне поводження з вогнем;
використання факелів та паяльних ламп для відігрівання замерзлих труб центрального опалення, водопостачання чи каналізації;
несправності та неправильна експлуатація приладів газопостачання та опалення;
порушення правил пожежної безпеки при експлуатації побутових споживачів електроенергії.
2. первинна;
основна;
кінцева.
3.за наявності в приміщенні, де виникла пожежа, легкозаймистих речовин (наприклад, значна кількість паперу) або вибухонебезпечних приладів та речовин (наявність газового балона, ємностей зі спиртом, бензином тощо)
4.Вогнегасники, внутрішній пожежний кран, вода, пісок, кошма, азбестове полотно, відро, лопата та ін.
5.Вогнега́сник — технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в ньому, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування однією людиною.
Вогнегасники розрізняють за спрацьовування:
автоматичні — стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.
ручні (приводяться в дію людиною) — розташовуються на спеціально оформлених місцях.
комбінованої дії - мають переваги обох вищеописаних типів.
У залежності від акумуляторної вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на п'ять видів:
вуглекислотні;
повітряно-пінні;
порошкові;
водні;
аерозольні.
За обсягом корпуса:
ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;
промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;
стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.
За подачі вогнегасного складу:
під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;
під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;
під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;
під власним тиском вогнегасного засобу.
По виду пускових обладнань:
з вентильним затвором;
із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;
з пуском від постійного джерела тиску.
пінами: хімічною або повітряно-механічною.
Порошкові вогнегасники діляться на:
вогнегасники з порошком загального призначення, яким можна гасити пожежі класів A, B, C, E;
вогнегасники з порошком загального призначення, яким можна гасити пожежі класів B, C, E.
двокомпонентні
дає змогу одній людині одночасно використовувати сухий хімікат і піну, що надходять через шланг з двома лініями. Двокомпонентна система придатна для гасіння займистих вуглеводнів, тому що суха пудра ефективно збиває полум'я.
Спеціальні вогнегасні системи
вогнегасна система розприскувального типу, яка зрошує охоплену вогнем ділянку діоксидом вуглецю замість води. Зрошення діоксидом вуглецю використовують для захисту машинних і моторних відділень; система містить аудіовізуальну аварійну сигналізацію, механізми зупинки, а також автоматичну вентиляцію для захисту від задушної дії діоксиду вуглецю.
Використовувані вогнегасні порошки
це мінеральні солі з різними добавками, що перешкоджають злежуванню й комкуваню. Як основу для вогнегасних порошків використовують фосфорноамонійні солі (моно-, диамонійфосфати, амофос), карбонат і бікарбонат натрію й калію, хлориди натрію й калію й ін. Як добавки — кремнеорганічні сполуки, аеросил, біла сажа, стеарати металів, нефелін, тальк й ін.
газові
До їхнього числа відносяться вуглекислотні, у яких у якості вогнегасної речовини застосовують зріджений диоксид вуглецю (вуглекислоту), а також аерозольні й вуглекислотно-брометилові, зарядом у яких слугує галойодовані вуглеводні, при подачі яких у зону горіння гасіння наступає при відносно високій концентрації кисню (14-18%).