У козацьку добу одяг простої людини здебільшого містив ті ж елементи, що і одяг заможної. Суттєва відмінність полягала у якості та орнаменті тканин. Маючи торговельні відносини з цілою низкою країн в Україну завозили французькі, турецькі, перські тканини. У домашніх умовах виготовляли тканини з льону, вовни та бавовни. Міський одяг звичайних громадян — ремісників, дрібних торговців, обслуги, які зазвичай були вихідцями із сільської місцевості, продовжував залишатися близьким до сільського, хоча і втрачав місцеву специфіку. Як i в селі, комплекс одягу містян включав сорочку i штани або сорочку i спідницю. Поверх сорочки чоловіки одягали чумарку, жупан, кунтуш. Різноманітним був верхній жіночий одяг — кунтуші, жупани, свитки, каптани. Необхідним складовим елементом одягу було покриття голови, яке у жінок ще й вважалося своєрідним символом сімейного статусу.
Объяснение:
Листохвостые, или плоскохвостые гекконы (лат. Uroplatus sikorae) обитают в лесах Мадагаскара и на прилегающих островах. Особи этого вида встречаются в расцветках от зелёной до коричневой, что позволяет им идеально скрываться среди листвы деревьев. Также они остаются невидимыми на древесной коре или на поверхности практически любого мха. Питаются эти рептилии мелкими насекомыми, которые порой даже не догадываются, что приземлились на другое живое существо, а не на обычный лист дерева. Кстати, за то, что глаза листохвостых гекконов часто бывают красных оттенков, их ещё называют «сатанинскими гекконами».