ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:
• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;
• добре орієнтування за до органів чуття: зору, слуху, нюху;
• спілкування за до звуків;
• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);
• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);
• активне переміщення різними наземних тварин в пошуках їжі;
• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;
• дихання киснем атмосфери;
• зимова сплячка, заціпеніння тварин;
• складніша поведінка;
• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;
• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);
• потовиділення для охолодження;
• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;
• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).
Объяснение:
В первой половине XIX в. в Казахской степи успешно развивалось торговое скотоводство. Архивные документы свидетельствуют о том, что в частной собственности у некоторых казахов было свыше 10 тысяч голов лошадей. Например, в Баян-Аульском внешнем округе Азнабай Акмурзин имел 25000 лошадей. Выделялся Каркаралинский внешний округ по коневодству и Кокшетауский - по разведению крупного рогатого скота. В середине XIX в. (в 1853 г.) в Западной Сибири имелось более 2 млн голов лошадей и 4,5 млн голов овец, из них 40% лошадей и 70% овец выращивалось во внешних округах Казахской степи.
Объяснение:
Кароч скот,овцы,голова лошади