Философское понимание понятия "цивилизация" означает, в первую очередь, уровень социального прогресса общества на определенном историческом этапе его развития. Характер цивилизации творит производственные отношения, которые складываются между людьми и составляют ее часть, в этом смысле выделяют античную цивилизацию, средневековую цивилизацию и т. Д.
Цивилизация - это форма существования живых существ, наделенных разумом. Это также становление гражданского общества, относительно самостоятельное целостное социально-историческое образование, локализованное в пространстве и времени, может иметь иерархические уровни (например, цивилизация античная, эллинистическая, афинская). Термин "цивилизация" введен О. Мирабо. На разных исторических этапах содержание термина "цивилизация" испытывал значительных изменений и соответствующих толкований. В мыслителей, ввели этот термин, и в течение следующего, достаточно длительного промежутка времени, понятие "цивилизация" употреблялось для характеристики не состояния общества, а определенного социального процесса. Позже, с первой половины XIX и до XX в. оно преимущественно применяется для обозначения определенного состояния общества. Как первое, "процессуальное", так и вторых, "системное" толкование понятия "цивилизация" осуществлялось с позиций классического, линейно прогрессистского, монистического подхода, который к середине XIX в. был в области философии истории определяющим.
Петро I зійшов на російський престол 18 серпня 1682. Цей государ, що отримав згодом титул Імператора, правив Росією протягом 43 років. Особа Петра I пов’язана з вельми важливими для російської держави історичними подіями. Тут зібрано десять цікавих фактів про Петра I. 1. Історичні документи розповідають про слабке здоров’я всіх дітей царя Олексія, який був батьком майбутнього Імператора Петра I. На відміну від них Петро з самого дитинства мав чудове здоров’є. Цей факт навіть породив при дворі слух, що він народжений царицею Наталією Наришкіною не був від царя Олексія Михайловича. 2. Петро Великий першим став приклепувати ковзани до взуття. До цього вони прив’язувалися за до мотузок і ременів. Звичне тепер для нас кріплення ковзанів до підошви черевиків привезено Петром з Голландії, яку він відвідав під час подорожей по європейських країнах. 3. Історичні документи розповідають про високий навіть за нинішніми поняттями зростання государя. По ряду джерел він перевищував два метри. Коли приводять цікаві факти про Петра I, то відзначають, що при такому гігантському зростанні той носив взуття лише 38-го розміру. Примітно, що не відрізнявся імператор і богатирською статурою — весь його одяг, який зберігся, 48-го розміру. При вузьких для його зростання плечах Петро мав також і невеликі руки. Голова государя була непропорційно мала в порівнянні з довжиною тулуба. 4. Друга дружина Петра — Катерина I була за походженням нізькородною, її справжнє ім’я було Марта Самуїловна Скавронська. Батьками майбутньої імператриці були прості ливонські селяни. Природа наділила Марту світлим кольором волосся, але все життя вона фарбувала їх у темний колір. Марта була першою жінкою, яку сильно полюбив імператор. Він часто обговорював з дружиною найважливіші справи імперії і був уважний до її порад. 5. Для того щоб солдати змогли відрізняти «право» від «ліво» Петро I наказав на їх ліву ногу примотати сіно, на праву — солому. Тому на заняттях із стройової підготовки для того, щоб рота друкувала крок, фельдфебель командував: «сіно — солома, сіно — солома». Три століття тому у багатьох народів Європи тільки освічені люди могли розрізняти поняття «правий» і «лівий». Селяни цього не знали. 6. Серед багатьох захоплень государя була медицина, але найбільше він відчував пристрасть до стоматології. Він любив видирати хворі зуби. Як і багато пристрасні натури, цар іноді захоплювався, тоді міг видалити і здорові зуби. 7. За спогадами сучасників Петро не жалував загульного пияцтва. Для боротьби з цим злом він в 1714 році почав «нагороджувати» завзятих алкоголіків медалями за пияцтво. Ця нагорода, зроблена з чавуну, була вагомою в прямому сенсі слова — навіть без ланцюга вона важила близько 7 кілограмів. Кажуть, що це найважча медаль в історії. Медаль вішалася провинившимуся на шию в поліцейській ділянці, і зняти її самостійно «нагороджений» був не в змозі. Цю відзнаку п’яниці потрібно було носити на собі цілий тиждень. 8. Зі своєї подорожі до Голландії Петро привіз на батьківщину безліч цікавих речей. Були серед новинок і тюльпани. До Росії цибулини цих рослин завезли в 1702 році. Цар-реформатор був настільки зачарований цими прекрасними рослинами, що створив спеціальну «садову контору», відповідальну за виписку заморських квітів. 9. Покаранням фальшивомонетникам часів Петра I була робота на державних монетних дворах. Доказом злочину фальшивомонетників служило виявлення однаково викарбуваних грошей сумою в один рубль і п’ять алтин. Пояснюється це тим, що навіть державні монетні двори петровського часу не були в змозі випускати однакові гроші. Тому власники таких монет визнавалися стовідсотковими фальшивомонетниками. Таланти таких людей государ став використовувати для блага держави — їх карали напрямком карбувати монети на одному з монетних дворів. За один 1712 на монетні двори держави прибули тринадцять «умільців» подібного роду. 10. Імператор Петро I був не тільки вельми цікавою, а й суперечливою історичною особистістю. Згадаймо слух про підміну молодого государя при його поїздці з Великим посольством. Деякі сучасники свідчили, що в цю поїздку відбував молодий чоловік 26 років із зростанням вище середнього. Статура його щільна, фізично здоровий, на лівій щоці мав родимку, утворений прекрасно. Православний християнин з чудовим знанням Біблії, виявляв любов до всього вітчізняного. Після дворічної відсутності на батьківщину повернувся виразно інша людина — погано говорить по-російськи, до кінця свого життя не навчився добре писати по-російськи, до того ж і ненавидів все російське. До всього іншого він дивним придбав нові вміння та навички, але при цьому повністю забув все те, що вмів до свого від’їзду в Велике посольство. На його лівій щоці вже не було родимки, вид його був хворобливий і виглядав він як сорокарічний чоловік. Всі зміни відбулися за ці два роки відсутності государя в Росії
Объяснение:
Философское понимание понятия "цивилизация" означает, в первую очередь, уровень социального прогресса общества на определенном историческом этапе его развития. Характер цивилизации творит производственные отношения, которые складываются между людьми и составляют ее часть, в этом смысле выделяют античную цивилизацию, средневековую цивилизацию и т. Д.
Цивилизация - это форма существования живых существ, наделенных разумом. Это также становление гражданского общества, относительно самостоятельное целостное социально-историческое образование, локализованное в пространстве и времени, может иметь иерархические уровни (например, цивилизация античная, эллинистическая, афинская). Термин "цивилизация" введен О. Мирабо. На разных исторических этапах содержание термина "цивилизация" испытывал значительных изменений и соответствующих толкований. В мыслителей, ввели этот термин, и в течение следующего, достаточно длительного промежутка времени, понятие "цивилизация" употреблялось для характеристики не состояния общества, а определенного социального процесса. Позже, с первой половины XIX и до XX в. оно преимущественно применяется для обозначения определенного состояния общества. Как первое, "процессуальное", так и вторых, "системное" толкование понятия "цивилизация" осуществлялось с позиций классического, линейно прогрессистского, монистического подхода, который к середине XIX в. был в области философии истории определяющим.