Допустим так, Австралия это материк и страна, но что если её поделить на более мелкие государства? Допустим на юге- Весрон-столица Ласвон, страна, в в которой развито туристический дело, но с собственным производство и добычей чего-либо-туго? На севере останется Сама Страна Австралия, но с новой столицей-Гервон, а Канберра достанется Весрону?
На Западе Австралии раскинется маленькая, но густо заселенная Аркона со своей столицей Рошон? В стране экономика развита за счёт хорошо развитой промышленности.
А на Востоке самая богатая и обширная страна - Мало ния? В столице живёт практически всё её население, т. к. Основная её часть это пустыня. Страна держится только за счёт союза с Арконой и большой добычи ископаемых в пустыни и кораллов.
Объяснение:
Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.
Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.
Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.
А що ж залишається пересічному громадянинові? Чекати, поки прийдуть кращі часи? Мабуть, це було б набагато простіше.
Сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. Тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість Батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку.
Я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. Що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? Він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття.
Саме таким я бачу світ: квітучим, щасливим, оновленим!