Відповідь:
Як відомо, двопалатним парламентом або ще як його називають бікамералізмом є така структура даного органу, при якій він складається з двох палат (нижня та верхня). Ще в перші роки незалежності проблема запровадження в Україні даної ідеї бікамералізму неодноразово обговорювалася, але так і не знайшла свого місця. Такі спроби створення двопалатного парламенту проявлялися у низці законопроектів. Згідно з одним з них, майбутній парламент мав бути двопалатним і складатися із Сенату і Палати представників.
Попри всі спроби в країні так і не була проведена повноцінна дискусія щодо доцільності реформування парламенту в даному напрямку, тим паче не досягнуто консенсусу ані на рівні еліт, ані на рівні регіонів.
Так, за словами За словами Москалюка, сучасна концепція двоплатного парламенту передбачає існування нижньої палати, яка складається з депутатів, що представляють інтереси всієї держави, та верхньої палати, до якої входять депутати від певної адміністративно-територіальної одиниці. При цьому для ухвалення законопроекту необхідна згода як верхньої, так і нижньої палати.
На мою думку, наразі ми маємо і без такого запровадження занадто багато проблем та зіткнень політичних думок депутатів, у зв'язку з чим складно прийняти відповідне рішення. Якщо ж парламент буде двопалатним - то вирішення питань лише ускладнеться, так як треба буде згода і верхньої, і нижньої палат.
Дійсно, у розвинених країнах дана тенденція давно практикується. Але й країни ці суттєво відрізняються від України. Наприклад, та ж Німеччина.
На думки експертів, перевага двопалатності в тому, що досить добре представляються інтереси регіонів. Але запровадженням такої системи мають займатися фахівці.
Тому дане питання є досить дискусійним та потребує детального вивчення, аби в подальшому якісно та доцільно застосувати його на практиці.
Відповідь:
Соціальна нерівність — становище в суспільстві, коли окремі соціальні групи мають різний соціальний статус, належать до різних суспільних класів або соціальних кіл і, при цьому, отримують особливі соціальні привілеї чи є позбавлені таких привілеїв.
Прикладами соціальної нервіності є нерівність за гендерною, расовою, кастовою, віковою ознаками тощо.
Щодо України, то проблема соціальної нерівності існує давно, і з кожним роком дискусії навколо неї лише набирають обертів. На мою думку, можна виділити як переваги, так і недоліки даного явища.
По-перше, перевагою є те, що соціальна нерівність дає поштовх до змін, стає своєрідним стимулом до покращення власного становища. Так, найбільше страждають від нерівності саме бідні люди. Це і доступ до освіти, до медицини, нерівні можливості у веденні бізнесу і т.п. У бідних людей майже всі кошти витрачаються на харчування. Але ті, хто повністю задоволенні своїм життям, навіть порівнюючи своє становище з людьми, які прагнуть до кращого і досягають його, не бачать проблем. Це і є основною проблемою.
По-друге, головним недоліком є те, що така нерівність породжує конфлікти та протистояння. Наші люди все ж таки занадто покладаються на державу, замість узалежнювати свій майбутній успіх від власних сил та інтелекту. Головним тут є — стати рівними у правах і свободах з громадянами європейських країн.
Як усунути соціальну нерівність і чи є це можливим за сучасних умов? На мою думку, повністю досягнути цього неможливо, але можна значно зменшити рівень нерівності між населенням. Насамперед варто зайнятися питанням подолання бідності, перш за все — її найгостріших проявів, найважливішим пріоритетом у здійсненні реформ в Україні - соціальній державі, яка має на меті впровадження європейських стандартів життя.
До того ж, виснаження людського і соціального капіталу країни робить економічне відродження України ще більш проблематичним завданням; виникає все більше проблем з формуванням громадянського суспільства, чому перешкоджає розгул корупції та мафіозності. Тому першочергове завдання сьогодні полягає у відродженні соціальної згуртованості і соціального капіталу, заснованих на підвищенні рівня довіри і не тільки до влади різного рівня, але і людей одне до одного.
Отже, усунути соціальну нервіність повністю - практично неможливо. Але варіант зменшення її проявів - є цілком реальним. Для цього варто хоча б спробувати подолати протистояння між багатими і бідними, здоровими і хворими, українцями і неукраїнцями, між міськими та сільськими жителями, православними і представниками інших віросповідань, різними поколіннями.
Объяснение:Порядок приказного производства
13. При подаче заявления о выдаче судебного приказа подлежат применению правила общей территориальной подсудности. С учетом положений глав 3 и 11 ГПК РФ, § 2 главы 4, главы 29.1 АПК РФ при подаче заявления о выдаче судебного приказа подлежат применению также правила о подсудности по выбору истца в исковом производстве (статья 29 ГПК РФ, статья 36 АПК РФ) и договорной подсудности (статья 32 ГПК РФ, статья 37 АПК РФ). Данные правила применяются и в том случае, если соглашением сторон определена подсудность только искового требования.
14. Указание в доверенности права представителя на подписание искового заявления (заявления) и его подачу в суд означает также наличие у него права на подписание и подачу заявления о выдаче судебного приказа (статья 54, часть третья статьи 124 ГПК РФ, часть 2 статьи 62, часть 3 статьи 229.3 АПК РФ).
15. Заявление о выдаче судебного приказа должно содержать обязательные сведения, указанные в статье 124 ГПК РФ, статье 229.3 АПК РФ.
Взыскатель обязан приложить к заявлению о выдаче судебного приказа документы, указанные в пунктах 1 - 5, 9 части 1 статьи 126 АПК РФ (часть 5 статьи 3 АПК РФ).
В обоснование заявления о взыскании денежных сумм, а также об истребовании движимого имущества заявителем должны быть представлены документы, подтверждающие существующее обязательство и наступление срока его исполнения (например, договор или расписка).
В обоснование заявления о взыскании обязательных платежей и санкций налоговый орган должен представить требование об уплате налога (статьи 69, 70 НК РФ).
Кроме того, судебное взыскание обязательных платежей и санкций может осуществляться налоговым органом, пропустившим сроки на внесудебное взыскание (пункт 3 статьи 46, пункт 1 статьи 47 НК РФ). В этих случаях налоговый орган должен указать на это обстоятельство в заявлении о выдаче судебного приказа.