Відповідь: марте 2014 года было проведено общее собрание членов ТСЖ «<данные изъяты>» в форме заочного голосования, оформлен протокол общего собрания от 01.01.2014 г. (л.д. 62-63 том 2), согласно которому на собрании был утвержден план финансово-хозяйственной деятельности Товарищества на 2014 год и утверждена смета на периоды с 01.01.2014 года по 30.06.2014 года и с 01.07.2014 года по 31.12.2014 года. В материалах гражданского дела № имеются заверенные копии планов финансово-хозяйственной деятельности ТСЖ на периоды с 01.01.2010 г. по 30.06.2014 г. (том 1, л.д. 135) и с 01.07.2014 года по 31.12.2014 года (том 1 л.д.134).
Исходя из данных акта № от 24.04.2016 г. и приложений к нему, ответчиком не были переданы:
- план финансово-хозяйственной деятельности и смету за период с 01.01.2014 года по 30.06.2014 года;
- план финансово-хозяйственной деятельности с 01.06.2014 года по 31.12.2014 года.
В апреле 2015 года было проведено общее собрание ТСЖ «<данные изъяты>» в форме заочного голосования, что подтверждается персональными бланками решений членов ТСЖ (л.д. 63 том 2).
Исходя из данных акта № от 24.04.2016 г. и приложений к нему, ответчиком не были переданы:
- протокол общего собрания членов товарищества, проводимого в форме заочного голосования в апреле 2015 года.
26.03.2016 года было проведено очередное общее собрание членов ТСЖ «<данные изъяты>» в очной форме. На указанном собрании Председателем ТСЖ «<данные изъяты>» для утверждения членам Товарищества был представлен отчет ревизионной комиссии о плановой проверке финансово-хозяйственной деятельности за период с 01.01.2015 года по 31.12.2015 года и смета доходов и расходов на 2016-2017 гг. ответчиком не были переданы:
- смета доходов и расходов на 2016-2017 годы.
Пояснення:
Загальнообов'язковість правової норми та її формальний аспект забезпечуються шляхом її викладу в тексті юридичного документа. При цьому, норму права не слід ототожнювати ні з правовим її текстом, ні з його структурними елементами, оскільки правовий текст завжди є ширшим за обсягом та інформацією, аніж правова норма. По-перше, нормативний акт може вміщати різноманітну інформацію стосовно мети і завдань акта, дефініції. По-друге, у статті акта фіксується лише частина правового правила. Суб'єкт у процесі інтерпретації змісту всіх статей відтворює цілісну правову норму.
При цьому можливі два аспекти співвідношення норми і статті нормативного акта.
I. За повнотою викладу норми у статті нормативно-правового акта розрізняють три
1. Повний, коли елементи норми прямо формулюються у статті (можливо і не повністю) без посилання на інші статті чи акти.
(Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП України.)
2. Відсилочний, коли у статті містяться не всі елементи, а є посилання на інші статті цього ж акта.
(Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75 — 78 цього Кодексу (ст. 104 КК України.)
3. Бланкетний б є різновидом відсилочного. Його своєрідність виявляється у посиланнях не на нормативні положення даного закону, а на інший нормативний акт.
(Молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України.)
II. Залежно від рівня нормативного узагальнення розрізняють:
1. Абстрактний б, при якому норма моделює ті чи інші дії у вигляді абстрактного поняття.
(Норма ЦК, що регулює правила застосування цивільного законодавства за аналогією: при неможливості використання аналогії закону права та обов'язки сторін визначаються, виходячи із загальних основ та сенсу цивільного законодавства і вимог розумності та справедливості.)
2. Казуїстичний б надає можливість викласти норму шляхом перерахування чи вказівки на індивідуальні ознаки.
Наприклад, норма, що визначає перешкоди до укладення шлюбу:
— наявність іншого шлюбу;
— наявність відносин родства;
— недієздатність хоча б однієї особи.
Можливо виділити й інш викладу норм права в нормативно-правових актах, які визначаються правилами юдичної техніки. Однак вони мають доповнюючий характер і не впливають суттєво на правозастосовчу практику.