гідно з чинним законодавством, при влаштуванні на роботу працівник зобов’язаний подати роботодавцеві трудову книжку, оформлену в установленому порядку, а роботодавець натомість повинен у подальшому забезпечити її належне ведення. однак зрозуміло, що особи, які працевлаштовуються вперше, не можуть пред’явити трудову книжку, оскільки її в них ще просто немає. за таких обставин роботодавець, який надає перше робоче місце працівникові, має оформити йому трудову книжку і внести до неї перший запис про прийняття на роботу.
для заповнення трудової книжки та занесення до неї відповідних записів особи, які вперше стають до роботи, повинні подати паспорт, а за наявності ― ще й диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. військовослужбовці, звільнені зі збройних сил україни, окрім вказаних документів, також мають пред’явити військовий квиток, а особи, звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин ― довідку про звільнення.
загальний зразок бланка трудової книжки затверджено постановою кабінету міністрів україни «про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 (далі ― постанова кму № 301), згідно з яким трудова книжка складається з п’яти розділів: «відомості про працівника», «відомості про роботу», «відомості про нагородження», «відомості про » та «відомості про пенсію». перелік відомостей, які мають міститися у певних розділах трудової книжки, наведено у відповідних положеннях інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерства праці україни, міністерства юстиції україни та міністерства соціального захисту населення україни від 29 липня 1993 р. № 58 (далі ― інструкція № 58).
так, у розділі «відомості про працівника», тобто на титульному аркуші трудової книжки, мають бути викладені загальні відомості про працівника ― його прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без або заміни імені та по батькові ініціалами), а також дата народження. зазначені відомості вносяться до трудової книжки одноразово (при її першому заповненні) на підставі паспорта працівника або свідоцтва про народження.
після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнюється трудова книжка (п. 2.12. інструкції № 58).
працівникам, які стають на роботу вперше, трудова книжка має бути оформлена не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу (ч. 3 ст. 48 кзпп).
Дело в том, что в 1920-е гг. украинский эмигрантский исследователь Р.Лащенко доказывал, что все три редакции Статута являлись памятниками украинского права и культуры и написаны на украинском языке.. Его оппонент—В.Д.Дружчиц со ссылкой на Ст.Пташицкого и др. исследователей Литовской метрики утверждал, что это не так . Подводя итоги дискуссии о языке Статутов, В.И.Пичета в специальной статье, помещенной в № 1 Известий АН СССР за 1941 год и посвященной изучению Статутов в новейшей историко-юридической литературе, писал: “ В этих спорах, были ли Статуты 1529 и 1566 гг. украинского или белорусского происхождения, необходимо отметить наличие национализма и неисторичности… В это время белорусский и украинский литературные языки находились еще в процессе формирования. Язык Статутов был далек от подлинно народной речи. Важно отметить, что язык Статута русский, и таким образом Статут—это отражение влияния феодальной русской культуры, получившей значительное распространение среди феодаольного класса Литвы, еще не оказавшегося в сфере влияния польской культуры” .Категоричность суждений В.И.Пичеты о языке Статутов вполне объяснима, особенно если принять во внимание пятилетие (с 1931 по 1935 гг.) пребывание ученого в Вятке, а затем восстановление его в 1940 г. в звании академика АН Беларуси.Между тем вопрос о языке (и не только Статутов) представляется далеко не простым. На это в свое время указывал Н.Н.Улащик, много лет работавший как с актовыми, так и с повествовательными источниками средневековья. .В письме супругам Гениюш 6 февраля 1970 г. он, в частности. писал:” В этом году должен подготовить к печати том летописей (или хроник), писанных языком, которого никак не могу определить—белорусский или украинский. Для ХУП в. разобраться в этом , да еще не филологу, очень трудно”
гідно з чинним законодавством, при влаштуванні на роботу працівник зобов’язаний подати роботодавцеві трудову книжку, оформлену в установленому порядку, а роботодавець натомість повинен у подальшому забезпечити її належне ведення. однак зрозуміло, що особи, які працевлаштовуються вперше, не можуть пред’явити трудову книжку, оскільки її в них ще просто немає. за таких обставин роботодавець, який надає перше робоче місце працівникові, має оформити йому трудову книжку і внести до неї перший запис про прийняття на роботу.
для заповнення трудової книжки та занесення до неї відповідних записів особи, які вперше стають до роботи, повинні подати паспорт, а за наявності ― ще й диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. військовослужбовці, звільнені зі збройних сил україни, окрім вказаних документів, також мають пред’явити військовий квиток, а особи, звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин ― довідку про звільнення.
загальний зразок бланка трудової книжки затверджено постановою кабінету міністрів україни «про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 (далі ― постанова кму № 301), згідно з яким трудова книжка складається з п’яти розділів: «відомості про працівника», «відомості про роботу», «відомості про нагородження», «відомості про » та «відомості про пенсію». перелік відомостей, які мають міститися у певних розділах трудової книжки, наведено у відповідних положеннях інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерства праці україни, міністерства юстиції україни та міністерства соціального захисту населення україни від 29 липня 1993 р. № 58 (далі ― інструкція № 58).
так, у розділі «відомості про працівника», тобто на титульному аркуші трудової книжки, мають бути викладені загальні відомості про працівника ― його прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без або заміни імені та по батькові ініціалами), а також дата народження. зазначені відомості вносяться до трудової книжки одноразово (при її першому заповненні) на підставі паспорта працівника або свідоцтва про народження.
після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнюється трудова книжка (п. 2.12. інструкції № 58).
працівникам, які стають на роботу вперше, трудова книжка має бути оформлена не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу (ч. 3 ст. 48 кзпп).