гідно з чинним законодавством, при влаштуванні на роботу працівник зобов’язаний подати роботодавцеві трудову книжку, оформлену в установленому порядку, а роботодавець натомість повинен у подальшому забезпечити її належне ведення. однак зрозуміло, що особи, які працевлаштовуються вперше, не можуть пред’явити трудову книжку, оскільки її в них ще просто немає. за таких обставин роботодавець, який надає перше робоче місце працівникові, має оформити йому трудову книжку і внести до неї перший запис про прийняття на роботу.
для заповнення трудової книжки та занесення до неї відповідних записів особи, які вперше стають до роботи, повинні подати паспорт, а за наявності ― ще й диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. військовослужбовці, звільнені зі збройних сил україни, окрім вказаних документів, також мають пред’явити військовий квиток, а особи, звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин ― довідку про звільнення.
загальний зразок бланка трудової книжки затверджено постановою кабінету міністрів україни «про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 (далі ― постанова кму № 301), згідно з яким трудова книжка складається з п’яти розділів: «відомості про працівника», «відомості про роботу», «відомості про нагородження», «відомості про » та «відомості про пенсію». перелік відомостей, які мають міститися у певних розділах трудової книжки, наведено у відповідних положеннях інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерства праці україни, міністерства юстиції україни та міністерства соціального захисту населення україни від 29 липня 1993 р. № 58 (далі ― інструкція № 58).
так, у розділі «відомості про працівника», тобто на титульному аркуші трудової книжки, мають бути викладені загальні відомості про працівника ― його прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без або заміни імені та по батькові ініціалами), а також дата народження. зазначені відомості вносяться до трудової книжки одноразово (при її першому заповненні) на підставі паспорта працівника або свідоцтва про народження.
після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнюється трудова книжка (п. 2.12. інструкції № 58).
працівникам, які стають на роботу вперше, трудова книжка має бути оформлена не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу (ч. 3 ст. 48 кзпп).
Объяснение:
По мнению кассационной инстанции, отменившей решение суда первой инстанции и направившей дело на новое рассмотрение, народный суд, удовлетворяя требование Глазыриных, не учел, что ст.4 Закона РСФСР от 4 июля 1991 г. "О приватизации жилого фонда в РСФСР" предоставляет право предприятиям, учреждениям учитывать мнение коллектива при разрешении во о приватизации служебных помещений, и оставил этот во без внимания.
Между тем, как видно из материалов дела, решение народного суда об удовлетворении иска не противоречит установленным по делу обстоятельствам и требованиям закона, регулирующего порядок приватизации жилья.
Постановлением ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 24 мая 1982 г. N 437 "О мерах по дальнейшему улучшению жилищных, коммунально-бытовых и социально-культурных условий жизни сельского населения" жилые помещения в домах совхозов включены в число служебных. Между тем, как вытекает из смысла ст.4 Закона РСФСР "О приватизации жилищного фонда в РСФСР", жилищный фонд совхозов подлежит приватизации на общих основаниях. Никаких ограничений при приватизации жилых помещений в домах, принадлежащих совхозам, закон не устанавливает.
Ссылка в определении областного суда на то, что суд при рассмотрении указанного спора не учел требование ч.2 ст.4 упомянутого Закона РСФСР о праве предприятий принимать решения о приватизации служебных жилых помещений с учетом мнения коллективов, не может служить основанием для признания решения суда неправильным, поскольку данное требование закона на служебные жилые помещения не рас Кроме того, Законом Российской Федерации от 23 декабря 1992 г. "О внесении изменений и дополнений в Закон РСФСР "О приватизации жилищного фонда в РСФСР" в ч.2 ст.4 внесены изменения в следующей редакции: "Собственники жилищного фонда или уполномоченные ими органы, а также предприятия, за которыми закреплен жилищный фонд на праве полного хозяйственного ведения, и учреждения, в оперативное управление которых передан жилищный фонд, вправе принимать решения о приватизации служебных жилых помещений и коммунальных квартир".
С учетом установленных данных и требований закона народный суд обоснованно обязал администрацию совхоза заключить с истцами Глазыриными договор о приватизации занимаемого ими жилья, так как по делу не установлено никаких обстоятельств, свидетельствующих о невозможности приватизации истцами жилья. Поэтому определение кассационной инстанции нельзя признать законным и обоснованным, и оно подлежит отмене с оставлением решения суда первой инстанции без изменения.