Равенство субъектов гражданско-правовых отношений.
Государство или его административно-территориальные единицы, вступая в гражданские правоотношения, не имеют каких-либо преимуществ либо привилегий перед своими гражданско-правовыми партнерами гражданином или юридическим лицом. Юридические лица в любой их организационной форме приравниваются в качестве субъектов гражданских правоотношений к физическим лицам. Иностранные граждане и иностранные юридические лица приобретают такие же гражданские права и обязанности и в таком же порядке, что и казахстанские граждане и юридические лица.
Неприкосновенность собственности.
Неприкосновенность собственности означает прежде всего, признание за собственником возможности использовать свое имущество по свободному личному усмотрению для достижения любой, не запрещенной законом цели. Это также означает недопустимость ее принудительного прекращения независимо от того, выплачивается или не выплачивается собственнику какая-либо компенсация. Должно действовать непременное правило: принудительное прекращение собственности допустимо лишь при наличии на это оснований, непосредственно предусмотренных законом.
Свобода гражданско-правового договора.
Одним из важнейших является.Это означает, что любое лицо по своему усмотрению и без принуждения извне вправе решать:
а) вступать или не вступать ему в тот или иной договор;
б) избирать партнера, с которым оно желает заключить договор;
в) определять условия договора.
При этом, конечно, следует учитывать, что договорный партнер обладает такими же правами. Поэтому подлинным гражданско-правовым договором может признаваться лишь добровольное и взаимно принятое соглашение.
Невмешательство государства и всех третьих лиц
в частные дела и личную жизнь.
Недопустимость произвольного вмешательства кого-либо в частные дела означает запрет органам власти и управления, родителям, служебным руководителям и другим лицам влиять на то, как дее граждане или юридические лица распоряжаются своим имуществом, делят свою прибыль, используют доходы. Не требуется получения чьих-либо разрешений, выяснения согласия, предоставления информации, если подобного рода требования не установлены законом. Запрещено требовать предоставления сведений, составляющих личную, семейную, коммерческую тайну. Недопустимость вмешательства кого-либо в частные дела означает также запрет на вторжение в чужую личную жизнь, личные документы и отношения.
Защита предпринимателей и потребителей как основных субъектов
гражданско-правовых отношений.
При бесспорных отдельных расхождениях защищенность подлинных интересов и предпринимателей, и потребителей ведет к одной конечной цели - развитию предпринимательства, которое не может осуществляться иначе, чем через все более полное удовлетворение интересов и нужд потребителей. А это полное удовлетворение интересов потребителей как раз и составляет главную задачу интересов цивилизованной экономики. Предприниматели нуждаются в упрощении порядка образования предпринимательских структур, свободе предпринимательской деятельности, недопустимости необоснованных проверок и ненужного государственного контроля, сохранении коммерческой тайны, справедливом налогообложении.
Защищенность гражданских прав.
Первым среди защиты названо признание права, что означает подтверждение компетентным органом факта принадлежности данного гражданского права данному лицу. Распространенным защиты права служит возмещение причиненных нарушением убытков. При этом в денежной форме компенсируется тот материальный ущерб, какой был причинен нарушителем. Применение этой меры вытекает непосредственно из закона. Поэтому убытки могут взыскиваться во всех случаях причинения нарушителем имущественного вреда и в договорных, и во внедоговорных обязательствах. Взыскание убытков не применяется лишь в прямо предусмотренных законом случаях, когда защита прав обеспечивается иными средствами.
Відповідь:ПЛАН
1. Поняття юридичної діяльності
2. Головні риси юридичної діяльності
3. Юридична практика, її різновиди та особливості
Список використаної літератури
1. Поняття юридичної діяльності
Юридичну діяльність можна розкрити через поняття форми або сфери соціальної діяльності. У першому і у другому випадку це буде виправдано тому, що всяка людська активність гається лише у випадку свого зовнішнього прояву та може існувати, як самостійне явище лише у визначеній системі зв'язків, тобто у певній сфері соціальних відносин. Ці різні аспекти вказують лише на відмінність методологічних підходів та допомагають всебічно розкрити предмет дослідження. Поряд з цим, юридична діяльність може мати свої власні форми здійснення та відбуватися у різних сферах життя суспільства. У даному випадку було б доцільним визначити, які види соціальної діяльності існують поряд з юридичною та якими рисами остання відрізняється від всіх інших. За різними підставами виділяють такі види, як - розумова, предметна, виробнича, політична, організаційна, державно-управлінська, виховна та безліч інших видів діяльності за формою прояву або здійснення (це залежить від методології дослідження).
Виділення такої значної кількості видів обумовлено багатогранністю соціального життя, складністю відносин та зв'язків, в які вступають люди для задоволення своїх потреб матеріального або духовного походження. Кожний вид діяльності характеризується конкретними причинними зв'язками, метою, формами, сферою здійснення, суб'єктами, засобами та інше.
2. Головні риси юридичної діяльності
Юридична діяльність, як окремий вид соціальної діяльності, також характеризується певними рисами:
1. Відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів.
2. Здійснюється спеціально уповноваженими на то суб'єктами, які володіють юридичними знаннями.
3. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин по відношенню до вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів.
4. Юридична діяльність має організуючий характер, націлена на організацію дій інших суб'єктів і значною мірою пов'язана з державною діяльністю.
5. Зміст юридичної діяльності у кожній конкретній ситуації складають окремі дії юристів, що націлені на досягнення бажаних правових результатів.
6. Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки.
7. Юридична діяльність своїм правовим впливом пронизує майже всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.
Таким чином, під юридичною діяльністю слід розуміти один з різновидів соціальної діяльності, який здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.
Іноді вживається термін юридична практика, який по суті відображає поняття діяльності, але включає ще й досвід практичного засвоєння дійсності. Адже всяка діяльність здійснюється з урахуванням існуючого досвіду. Це закономірність соціального прогресу, тому немає потреби вишукувати суттєві відмінності між двома вище згаданими термінами.
Пояснення:
Я не думаю что тут есть какое-то правонарушение. Вряд ли тот, кто стучался в дверь знал что мужчина собирается совершить суицид. Если бы человек стучавший в дверь находился рядом с пострадавшим, и видя то, что он делает не остановил его, тогда можно было осудить его по статье 125 УК РФ «Оставление в опасности».