Сравнительный анализ состава преступлений и правонарушений в сфере ядерной безопасности.
Незаконное обращение с ядерными материалами или радиоактивными веществами (ст. 220 УК РФ)
Основной непосредственный объект преступления - общественная безопасность в сфере регулирования порядка обращения с ядерными материалами или радиоактивными веществами.
Дополнительным объектом выступают жизнь и здоровье человека, отношения собственности, окружающая среда.
Ядерные материалы - это материалы, содержащие или воспроизвести делящиеся (расщепляющиеся) ядерные вещества. К ним относятся, например, плутоний необлученный, торий или слабообогащенное топливо).
Приобретение материалов и веществ может совершаться любыми кроме хищения или вымогательства (покупка, обмен, получение в дар и др.).
Хранение — это фактическое владение материалами и веществами вне зависимости от местонахождения.
Использование означает применение материалов и веществ по целевому назначению или в преступных целях.
Под передачей следует понимать отчуждение материалов или веществ в постоянное или временное пользование иным лицам с любыми целями противоправности.
Відповідь:
Якщо С. лише 9 років, то він малолітній. Його мати померла, батько відбуває покарання, а тому дитина залишилася без батьківськеого піклування.
Згідно вимог ст. 243 Сімейного кодексу України над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленого батьківського піклування встановлюється опіка.
Згідно вимог ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. Так як старшому брату лише 17 років, то він не може бути призначений опікуном.
Згідно вимог цієї ж статті Не можуть бути опікунами дитини особи, зазначені в ст. 212 Сімейного кодексу України, тобто, особи які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; 11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Вважаю, що якщо ніяких підстав, передбачених ст. 212 Сімейного кодексу України немає, то бабуся С. може бути призначена його опікуном і піклувальником 17-річного брата і дитину не потрібно буде відправляти до дитячого будинку.
Пояснення: