1) Із 17-річною Ольгою агрофірма «Кавунчик» уклала усний трудовий договір, відповідно до якого вона в серпні, під час літніх канікул, займатиметься сільськогосподарськими роботами. Час роботи визначено в обсязі 24 годин на тиждень. За згодою сторін Ольга була звільнена від проходження медичного огляду.
Вона мала пройти метдогляд, оскільки вона неповнолітня, договір також має бути письмовий.
2) 15-річний Віталій був прийнятий вантажником до магазину «Вітерець». Було укладено письмовий трудовий договір, відповідно до якого він працював у нічну зміну. Робочий час був визначений в обсязі 18 годин на тиждень. Віталій вирішив приховати укладення трудового договору від батьків.
Він не має права працювати вантажником, оскільки неповнолітнім забороняється працювати на важких роботах.
3) 16-річна Ганна була прийнята на роботу до магазину «Коники» помічницею продавця. Було укладено письмовий трудовий договір, відповідно до якого її заробітна плата становила 50 % від заробітної плати, визначеної для дорослого помічника продавця, зважаючи на вік дівчини.
Вона повинна отримувати так само як і повнолітня особа.
4) 16-річний Тимур влаштувався на роботу на завод «Підшипник» помічником оператора токарного верстата. Після п’яти місяців роботи на заводі він звернувся до керівництва із заявою про надання щорічної відпустки, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що він не пропрацював на заводі шести місяців, визначених законодавством.
Він має ще пропрацювати 1 місяць.
2. Підготуйте текст трудового договору між підприємством і неповнолітнім, урахувавши вимоги, які встановлені законодавством щодо охорони праці неповнолітніх. Скористайтесь наведеним у параграфі зразком.
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СВІЧАДО»
НАКАЗ
18.03.2019
м. Львів
Про прийняття
Самійленка П. О.
Самійлекова Остапа Олександровича 2002 р. н. прийняти на роботу кур’єра з 20 квітня 2019 року з оплатою праці відповідно до штатного розпису.
Підстави:
заява Самійленка П. О.;
письмова згода Самійлекова О. І. (батька Самійлекова П. О.) на прийняття на роботу Самійлекова П. О.;
довідка про медичний огляд Самійлекова П. О.
ДиректорЯкименкоМ. О. Якименко
До справи №
(посада, підпис, ініціал(и) та прізвище виконавця)
(дата)
ответ:УДК 340.15(477)(07)
Рекомендовано до друку вченою радою Полтавського юридичного інституту
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
(протокол № 4 від 24 квітня 2019 р.)
Рецензенти:
Г. В. Лаврик – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри
правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі;
О. С. Кальян – кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри
підприємництва і права Полтавської державної аграрної академії.
К 59
Козаченко А. І.
Історія розвитку конституціоналізму в Україні: Навч. посібник.
– Полтава: “Астрая”, 2020. – 217 с.
ISBN 978-617-7669-59-2
Історія розвитку конституціоналізму в Україні – історико-теоретична юридична
навчальна дисципліна, яка пропонується для вивчення у юридичних навчальних
закладах вищої освіти на вибір студентів. Навчальний посібник містить
інформацію про конституційні ідеї та концепції відомих науковців та
політичних діячів України, аналіз змісту конституційних нормативно-правових
актів, характеристику конституційних інститутів і конституційного процесу з
огляду на основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму.
Актуальність вивчення історії українського конституціоналізму зумовлюється
тим, що отримані знання дадуть можливість краще зрозуміти закономірності та
особливості конституційного процесу в Україні у наш час.
УДК 340.15(477)(07)
ISBN 978-617-7669-59-2
© Козаченко А. І., 2020
© Астрая, 2020
3
Навчальний посібник опубліковано
з нагоди річниці створення
Полтавського юридичного інституту
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого
Передмова
Історія українського конституціоналізму є складовою частиною
Історії держави і права України. Початок процесу дослідження явищ,
пов’язаних з історією вітчизняного конституціоналізму, припадає на
20-ті роки ХХ ст., коли при Всеукраїнській Академії Наук УСРР розпочала діяльність Комісія по вивченню українського права, яку очолив академік М. П. Василенко. У складі комісії працювали
М. О. Максимейко, О. О. Малиновський, В. Л. Модзалевський,
Л. О. Окиншевич, М. Є. Слабченко. Проблеми історії конституційного будівництва Української РСР у радянський період досліджували
Б. М. Бабій, Ф. Г. Бурчак, А. Й. Рогожин, І. П. Сафронова,
М. М. Страхов, А. П. Таранов, М. В. Терлецький, С. Л. Фукс.
Грунтовне вивчення історії українського конституціоналізму розпочалося у пострадянський період. Але особливого значення такі дослідження набули на початку ХХІ ст., коли стала актуальною проблема проведення конституційної реформи, що мала за мету впровадження сучасної європейської моделі конституціоналізму. Останнім
