Основні механізми впливу на співрозмовника, які використовуються у соціальній роботі, включають наступні:
Емпатія: Цей механізм полягає в здатності поставитися на місце іншої особи, співчувати її почуттям і розуміти її досвід. Використовуючи емпатію, соціальний працівник може побудувати глибше співрозмову, підтримати людину в складній ситуації і сприяти її самоусвідомленню.
Приклад застосування: Соціальний працівник, який працює зі сім'ями, може використовувати емпатію, щоб уявити себе на місці батьків, які зіштовхнулися з труднощами виховання дітей. Він може активно слухати їхні проблеми, виражати розуміння та співчуття щодо їхнього стану, що до побудувати довіру і співпрацю для знаходження рішень.
Переконання: Цей механізм включає використання аргументів, логічних доказів або емоційних стимулів для переконання співрозмовника в певному напрямку або ставленні до певного питання. Використання переконань може до змінити думку чи погляди особи.
Приклад застосування: У соціальній роботі, співробітники можуть використовувати переконання, щоб змінити свідомість громадськості щодо певних соціальних проблем. Наприклад, у справі боротьби з дискримінацією, соціальний працівник може презентувати статистику та факти, що показують шкідливий вплив дискримінації на людей та суспільство, а також використовувати особисті історії або емоційні свідчення, щоб стимулювати емпатію та зміну уявлень.
Позитивне посилення: Цей механізм передбачає застосування позитивних посилань, підкріплень або винагород для підтримки певної поведінки або зміни у співрозмовника. Використання позитивного посилення може стимулювати співробітництво, розвиток навичок та підвищення самооцінки.
Приклад застосування: У соціальній роботі з дітьми з особливими потребами, позитивне посилення може бути використане для посилення бажаної поведінки. Наприклад, якщо дитина успішно виконує завдання або покращує свої навички, соціальний працівник може надати їй похвалу, маленький подарунок або привілеї, що мотивує її продовжувати працювати над своїм розвитком.
Ці механізми впливу можуть бути ефективними інструментами у соціальній роботі для побудови довіри, зміни поведінки та досягнення соціальних цілей. Важливо використовувати їх з урахуванням етичних стандартів та індивідуальних потреб співрозмовників.
Переконання через авторитет: Цей механізм використовує довіру до авторитетної особи або експерта для впливу на співрозмовника. Використання авторитету може надати вагу аргументам і змінити думку або ставлення особи.
Приклад застосування: У соціальній роботі зі здоров'ям, лікар може використовувати свій професійний авторитет, досвід та знання, щоб переконати пацієнта прийняти певний план лікування або змінити життєвий стиль. За до наукових доказів і особистого авторитету лікар може переконати пацієнта в важливості певних дій для покращення його здоров'я.
Співпереживання: Цей механізм включає виявлення співчуття та розуміння чужого стану, а також вираження цих почуттів. Співпереживання може до встановити емоційний зв'язок зі співрозмовником та підтримати його.
Приклад застосування: У соціальній роботі з жертвами насильства або травми, соціальний працівник може використовувати співпереживання, щоб висловити розуміння, підтримку та надію. Слухаючи їхні історії, виражаючи свої почуття і надаючи психологічну підтримку, вони допомагають відновленню жертв і сприяють їхньому процесу зцілення.
Соціальна норма: Цей механізм використовує прийняття соціальних норм та відповідних групових очікувань для впливу на співрозмовника. Люди часто прагнуть відповідати соціальним нормам та отримувати прийняття від своєї соціальної групи.
Приклад застосування: У соціальній роботі з молоддю, яка займається шкідливими звичками, соціальний працівник може використовувати груповий підхід, де молоді люди спілкуються з іншими, які відмовились від цих звичок та прийняли здоровий іб життя. Це може вплинути на співрозмовників, стимулювати їх прийняття нових позитивних норм та практик.
Ці механізми впливу можуть бути застосовані у соціальній роботі для сприяння позитивним змінам, підтримки співрозмовників та досягнення соціальних цілей. Важливо використовувати їх етично, з урахуванням потреб, цінностей та прав осіб, з якими працює соціальний працівник.
(сподіваюсь що домогла!)
Аннотация. В данной статье рассматриваются вопросы межкультурных и меж цивилизационных отношений, складывавшихся между древними тюрками и европейскими странами на протяжении многих столетий. Авторы обращают внимание на данные исторических источников, свидетельствующих о существовании еще в глубокой древности дипломатических взаимоотношений правителей и ханов Великой степи Дешт-и-Кипчак с различными государствами, странами и народами, как на Востоке, так и на Западе. Отмечается решающее воздействие тюрков на зарождение и развитие культуры стран Европы эпохи Средневековья.
Тюркский мир на протяжении всей истории Земли являлся уникальным местом – родиной самых первых и могучих культур и цивилизаций, оказавших впоследствии решающее влияние на весь ход мировой истории. Такое обстоятельство исходит из основной причины: тюрки были связующим мостом между Востоком и Западом. Таким образом, особенность тюркской культуры заключается в том, что она неизбежно вобрала в себя все лучшее из мировой культуры Востока и Запада, но, вбирая эти ценности, она сумела сохранить и свою уникальную и самобытную культуру.
Как отмечает в своей монографии «Тюркский вклад в мировую культуру и цивилизацию» известный ученый С.Б. Булекбаев «Тюркский мир сыграл ключевую роль в истории человечества, не раз меняя ход и вектор развития мировой истории и мировой политики, своими историческими деяниями и завоеваниями, внесли огромный вклад в мировую культуру» [1]. Самые первые в мире государственные символы и знаки власти, а также политические термины появились впервые в Степи, что свидетельствует о развитой государственной структуре, существовавшей у степняков, которые затем распространились по всей Евразии. В связи с этим очень интересным представляется высказывание известного казахского советского поэта и тюрколога Олжаса Сулейменова (в свое время его книга «Аз и Я» произвела настоящий фурор, более того, переворот в тюркологии) об этимологии древнегреческого слова «Басилей (василевс)», которым в Древней Греции обозначали правителя небольшого поселения, вождя племени, в Спарте и затем ряде древнегреческих государств так именовался наследственный царь, в эллинистическую эпоху – монарх эллинистических государств, в средние века – это официальный титул византийского императора. Так вот, О. Сулейменов указывает на то, что это слово по происхождению не греческое, не римское, не индоевропейское и не семитское. Похоже на пратотюркское образование bas – il – i – «глава страны». Шипящих ни в греческом языке, ни в латинском не было, а в заимствованных словах они передавались свистящими [2, с. 257]. Это слово в тюркских языках сохраняется до настоящего времени. В Казахстане слово «президент» на казахском дублируется термином «El-basj» – буквально «Глава страны» (Елбасы).
Тюрки задали стартовые условия развития для некоторых цивилизаций, в первую очередь западной и российской. Другими факторами взаимодействия тюрков с внешним миром С.Б. Булекбаев считает: создание кочевниками тенгрианской религии и организацию ими трансконтинентальной магистрали – Великий Шелковый путь.
Он приводит высказывание А. Табышалиевой о том, что «Туркестану выпала судьба великого перепутья народов и их верований» [1], что именно здесь скрестились все основополагающие идеи древних и современных религий шаманизма, тенгрианства, зороастризма, буддизма, христианства, манихейства, ислама и местных языческих культов.
А что касается трансконтинентальной торговой магистрали
Великий Шелковый путь то она имела огромное значение для взаимопроникновения культур Востока и Запада, синтезировав культуру Степи и Города. Заслугу Степной цивилизации автор видит в том, что она создала богатейшее искусство звериного стиля, который как характерный вид декора сложился и широко распространился преимущественно в степях и лесостепях Евразии, где исконно проживали тюрки. По мнению известного историка А. К. Нарымбаевой, которое приводит профессор С.Б. Булекбаев в упомянутой выше монографии, гунны, захватив Европу, принесли туда и «свою высокую культуру и свою религию». Тюркские народы дали человечеству немало великих личностей, и в их числе множество писателей и поэтов. К сожалению, этот вклад в мировую литературу, как и в другие области культуры, остается неоцененным по достоинству, а отчасти откровенно принижается. Ученый-тюрколог Вагиф Султанлы по этому поводу приводит высказывание известного французского востоковеда Альбера Сореля, который еще в начале XX века писал, что на Земле остаются неоткрытыми две вещи: в географии это полюса, а в истории – турки.
И.
с. 9
].
2. Психика-свойство головного мозга отражению мира. 3.Основная задача психологии: изучение законов психологической деятельности в её развитии.
4. Методы исследования в психологии: анализ продуктов деятельности человека, биографический, наблюдение, опрос, интервью, беседа, анкетирование и др.