Українська література для дітей і про дітей пройшла тривалий і складний шлях становлення, яке ще не завершено. У наш час відбувається процес формування національної бази дитячої літератури, котра б незалежно від родо-жанрової динаміки захоплювала своїм тематичним розмаїттям, щирістю та багатогранністю вражень, доступністю сприйняття образів-персонажів та близькістю до сучасного читача тематики й проблематики. Історична тема в художній літературі була й залишається сьогодні досить актуальною й популярною. Сягаючи своїм корінням фольклору, житійної літератури, історичних хронік, історична проза акумулює комплекс художньої інтерпретації минулого нашого народу. Незважаючи на жанрову приналежність твору, її визначає художній матеріал – історія, подія, що відбулася за давніших часів, тобто така, що в часовому вимірі вважається завершеною.
Україна, отримавши свою незалежність після вікового гноблення, повинна повернутися до свого коріння, довести свою ідентичність і свідомо виховувати на славних прикладах підростаюче покоління. В. Рутківський, сучасний український письменник, який неодноразово у своїх творах для дітей та юнацтва звертається до змалювання призабутих сторінок славного історичного минулого нашої країни. Його шлях до визнання був довгим, але, вважаємо, що в царині сучасної української підліткової літератури на історичні теми йому немає рівних. Здобувши визнання в поважному віці, письменник довів, що його майстерність і життєвий досвід тільки допомагають спілкуватись із молоддю. Проживши нелегке життя (зважаючи на умови творчого зростання в часи Радянського Союзу), автор засвідчив, що він є українським письменником-патріотом, який прагне поділитися своїми знаннями із підростаючим поколінням. Його трилогія «Джури» визнана однією з найкращих у цій царині.
«Джури козака Швайки», які вийшли 2007 року, стали подією і першою книжкою В. Рутківського, яку нарешті прочитала Україна. (Нагадаємо, що перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив). А поміж тим, динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям.
Традиційним для сприйняття історичного минулого стає ототожнення його з образом козака – хороброго лідера, високодуховної й матеріально незалежної людини, котра керує своїми емоціями, розумом і волею, морально, духовно й фізично готує себе до оборони рідної землі та сім’ї, дбає про єдність козацтва й українців усього світу. Такий образ зберігається й у сучасному літературному трактуванні
Вопрос 1: "Енеїду" І. Котляревського вважають...
Для ответа на этот вопрос нам необходимо знать, что такое "Енеїда" и какую роль она играет в украинской литературе. Для начала, мы можем исключить вариант "найпізнішим твором давньої української літератури", потому что "Енеїда" была написана в 1798 году, что делает ее одним из ранних произведений новой украинской литературы.
Теперь давайте рассмотрим оставшиеся варианты. "Первый драматический твором новой украинской литературы" - нет прямых доказательств, что "Енеїда" является именно драмой. "Первым твором новой украинской литературы" - может быть, но существуют и другие возможности.
Остается вариант "зразок героического эпоса украинцев". "Енеїда" с основной темой - героические подвиги и приключения Енея, основного героя, обладает всеми чертами героического эпоса. К тому же, "Енеїда" являлась первым произведением в новой украинской литературе, что делает ее особо значимым. Поэтому, ответ на этот вопрос будет: "Енеїду" І. Котляревського вважають зразком героїчного епосу українців.
Вопрос 2: Кому належать ці рядки...
Для ответа на этот вопрос, нам необходимо проанализировать данные строки и найти сходство с персонажами произведения "Енеїда".
В первых двух строках есть отсылка к "отцу" и "матери", что может указывать на присутствие родственных отношений. В "Енеїде" есть герой с именем "Енеїй", которого можно считать отцом и героиней с именем "Дідона" (внутри сюжета) или "Церера" (богиня, которую поклоняется Дідона), которую можно считать матерью героев.
В следующих строках описывается действие, которое может помочь в определении персонажа.
Турн и Евріалу - оба персонажа, которых встречаем в "Енеїде". Однако, в соответствии с текстом, это не они, потому что они не совершали таких действий, чтобы повлиять на "общее добро".
Остается вариант "енеєві" - главный герой "Енеїда", Енеїй, имел призвание "засновник Рима". Он является главным героем сюжета, и его действия могут влиять на достижение "общего добра".
Таким образом, ответом на этот вопрос будет "енеєві".
Вопрос 3: Яскравою ознакою сентименталізму є зображення...
Для ответа на этот вопрос нам нужно знать, что такое сентиментализм и его отличительные черты, чтобы применить их к произведению "Енеїда".
Сентиментализм - литературное течение, которое акцентирует внимание на эмоциях, лиричности и внутреннем мире героев.
Варианты ответов:
а) типового героя в типовых обстоятельствах - "Енеїда" не ставит акцент на типовых героев или ситуациях. Она основана на героях и событиях, связанных с основной историей.
б) незвичайного героя в незвичайних обставинах - хотя события в "Енеїде" могут быть незвичайными, сам герой представляет собой типичного героя эпоса.
в) мінливості відчуттів і вражень героя через слухові й зорові образи - есть некоторые описания сцен и образов, однако они не являются главной чертой произведения.
г) переживань і почуттів простих людей, їхнього внутрішнього світу - "Енеїда" содержит много сцен и монологов, в которых герои выражают свои переживания и эмоции.
Следовательно, ответом на этот вопрос будет "переживань і почуттів простих людей, їхнього внутрішнього світу".
Вопрос 4: Кого із зазначених нижче письменників названо батьком української прози...
Чтобы ответить на этот вопрос, нам нужно знать, кто из перечисленных писателей может быть исторически признанным "батьком української прози".
а) Г. Квітки-Основ'яненко - Первоклассный писатель Украины XIX века, который считается отцом украинской прозы
б) П. Гулак-Артемовський - композитор, поэт и драматург, известный своими операми и хормистическим творчеством. Вряд ли он имел отношение к украинской прозе.
в) М. Петренко - поэт и лексикограф, специализировавшийся больше на поэзии и словарях, чем на прозе.
г) І. Котляревський - поэт и драматург, что делает его потенциальным кандидатом, но более известным своими комедиями, чем прозой.
Следовательно, ответом на этот вопрос будет а) Г.Квитки-Основ'яненка.
Далее можно продолжить с остальными вопросами, но для ответа на них требуются знания конкретных произведений и образов, что на данный момент отсутствует.
Объяснение:
Українська література для дітей і про дітей пройшла тривалий і складний шлях становлення, яке ще не завершено. У наш час відбувається процес формування національної бази дитячої літератури, котра б незалежно від родо-жанрової динаміки захоплювала своїм тематичним розмаїттям, щирістю та багатогранністю вражень, доступністю сприйняття образів-персонажів та близькістю до сучасного читача тематики й проблематики. Історична тема в художній літературі була й залишається сьогодні досить актуальною й популярною. Сягаючи своїм корінням фольклору, житійної літератури, історичних хронік, історична проза акумулює комплекс художньої інтерпретації минулого нашого народу. Незважаючи на жанрову приналежність твору, її визначає художній матеріал – історія, подія, що відбулася за давніших часів, тобто така, що в часовому вимірі вважається завершеною.
Україна, отримавши свою незалежність після вікового гноблення, повинна повернутися до свого коріння, довести свою ідентичність і свідомо виховувати на славних прикладах підростаюче покоління. В. Рутківський, сучасний український письменник, який неодноразово у своїх творах для дітей та юнацтва звертається до змалювання призабутих сторінок славного історичного минулого нашої країни. Його шлях до визнання був довгим, але, вважаємо, що в царині сучасної української підліткової літератури на історичні теми йому немає рівних. Здобувши визнання в поважному віці, письменник довів, що його майстерність і життєвий досвід тільки допомагають спілкуватись із молоддю. Проживши нелегке життя (зважаючи на умови творчого зростання в часи Радянського Союзу), автор засвідчив, що він є українським письменником-патріотом, який прагне поділитися своїми знаннями із підростаючим поколінням. Його трилогія «Джури» визнана однією з найкращих у цій царині.
«Джури козака Швайки», які вийшли 2007 року, стали подією і першою книжкою В. Рутківського, яку нарешті прочитала Україна. (Нагадаємо, що перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив). А поміж тим, динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям.
Традиційним для сприйняття історичного минулого стає ототожнення його з образом козака – хороброго лідера, високодуховної й матеріально незалежної людини, котра керує своїми емоціями, розумом і волею, морально, духовно й фізично готує себе до оборони рідної землі та сім’ї, дбає про єдність козацтва й українців усього світу. Такий образ зберігається й у сучасному літературному трактуванні