Головні герої Петро,Евеліна,мати Ганна,дядько Максин,конюх Йохим ,Єгорій І Роман, Експозиція: передчуття біди — і вирок: «Дитина народишся сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя? Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Иохим, Евеліна, сліпі співці). Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями). Розв’язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання. Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «… Він став відчувати і людське горе і людську радість»
Добро може бути маленьке, але принесе кучу позитивних емоцій та велику вдячність, а може бути велике, та не мати ніякої реакції. Реакція прямо залежить від тієї людини, для якої робиться добро. Якщо вона добра, вдячна, то й добродій отримає просте людське але навіть, якщо людина зла, невдячна та груба, це не означає, що ій не треба робити добрих справ, бо пам’ятайте, що на зло, як і на добро треба відповідати добром. Робити добрі справи не обов’язково наодинці. Це можна робити компаніями, разом із друзями, батьками. Наприклад, прибратися в квартирі у літньої хворої людини, висадити квіти чи дерева, навести чистоту у дворі чи поряд з будинком. Ці приклади підтверджують, що для добра зовсім не обов’язково мати багато грошей. Але не треба відкладувати добрі справи в довгий ящик, тому що ніхто не може зазирнути у завтрашній день. Хто знає, що станеться з нами завтра? Чи не будемо ми самі мати потребу у до Тому, треба робити добро, поки це в наших силах. При спілкуванні з друзями, батьками, їх також треба схиляти до добрих справ.
Məndə yoxdure doruur falsegared