Дату 22 червня 1941 року знає кожен житель нашої країни і практично кожен житель країн колишнього Радянського Союзу. Це одна з найсумніших дат в історії наших співвітчизників, адже в цей день о четвертій годині ранку на нашу Батьківщину без попередження і оголошення війни напала фашистська Німеччина. Цього дня почалася найзапекліша і найбільш кровопролитна в історії всіх воєн Велика Вітчизняна війна. Цей день кожен рік нагадує нам про всіх загиблих на фронтах і в тилу, про всіх замучених у фашистських концтаборах і померлих від голоду і поневірянь на окупованих територіях.
Хочеться сказати, що ми пам’ятаємо подвиг славних захисників нашої Батьківщини, які, незважаючи на нелюдські труднощі, відстояли рідну землю. Ми пишаємося стійкістю радянських солдатів і офіцерів, які, незважаючи на відмінності у вірі, національності, віці і соціальному становищі, зуміли згуртуватися в години великої небезпеки для рідної землі. Ми не менше пишаємося трудівниками тилу, що кували золото Перемоги, більшу частину яких складали старі, жінки і діти. У День пам’яті і скорботи ми низько схиляємо голови перед усіма загиблими в цій жорстокій війні. Вічна пам’ять і слава героям!
Офіційна пам’ятна дата «День пам’яті і скорботи – день початку Великої Вітчизняної війни (22 червня 1941 року)» встановлена окремим указом Президента від 8 червня 1996 року і відзначається як данина пам’яті жертвам і героям Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, а також жертвам всіх інших воєн в боротьбі за свободу і незалежність.
У День пам’яті і скорботи на всій території нашої країни обов’язково приспускаються Державні прапори, а установам культури, телевізійним каналам і радіостанціям рекомендується не включати в цей день в програму розважальні передачі та заходи.
Аналіз твору Тараса Шевченка
"Кавказ" 1845 р.
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки.
Іван Франко так писав про поему: «…це огниста інвектива проти темного царства…»
Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату (співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу). Літературознавці про твір. У символічному образі Прометея Т. Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі неситого орла — царат, який «карає… що день Божий добрі ребра й серце розбиває». Та народ безсмертний, тому царат «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої». Як гімн нездоланності народів звучать натхненні слова: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Звертаючись до всіх народів, уярмлених царатом, Т. Шевченко закликає «Борітеся — поборете!», бо «за вас правда». Так забриніли в поемі виразні революційні мотиви. Головна частина поеми — це монолог російського колонізатора, звернений до горця. Колонізатор облудно запевняє, що хліб і хату ніхто в черкеса не відбере, а його самого «не поведе… в кайданах». Загарбник обмовився, що він хотів би кинути горцеві його ж хліб, «як тій собаці». Колонізатор мріє про час, коли підкорені будуть платити податок навіть за сонце. Підступні завойовники закликають горців до «дружби» й обіцяють, що ті від них «багато б дечого навчились!». У пориві захоплення собою загарбник вихваляється своєю культурою, християнськими чеснотами, а насправді демонструє власне варварство. Він з гордістю повторює: «Усе добро… у нас!» Що ж, пригляньмося, яке то добро в російських можновладців. Багатозначна фраза «од глибокої тюрми та до високого престола — усі ми в золоті і голі» свідчить, що в Росії два антагоністичні класи: один — у золоті, а інший — голий, у злиднях. Що ще є в царату? «Сибір неісходима!» Цей епітет ще глибше підкреслює бездонність цієї незамкнутої тюрми… Закінчує поему Т. Шевченко інтимним зверненням до загиблого друга (якому й присвятив поему),
«доброго», «незабутнього» Якова де Баль-мена, який загинув не за рідну Україну, а «випив з московської чаші московську отруту», отже, його вбивця — царат, а не горці (Б. Степанишин).
Объяснение: