Опишіть якою ви уявляєте Настуню. Чи заслуговує вона справжнього кохання та принесення жертви заради неї. Свою відповідь обгрунтуйте(твір-Місце для Дракона
Українці здавна відомі своїми великими справами.Важка праця заради добробуту своєї сім'ї загартовували чоловіків до труднощів. Місцевість і земля України також сприяли вихованню і поведінці українського народу .Історичні чинники теж вплинули на ментальність. Войовничість українського народу зросла в воєнні роки,адже країна завжди потребувала захисту від численних завойовників. Соціальні чинники, тобто відмінності в психології різних суспільних верств також зробили внесок у націрональному характері українців. З розповідей про часи козацтва наші предки брали собі на замітку їхню зухвалість та силу духу.
Осінь. Ліс. Листя шурхотить під моїми ногами. Я йду, прижинячи крок, залишаю позаду міський шум, гомінливий натовп, знервованих перехожих, щоденні проблеми, буденну суєту. Поступово кроки сповільнюються, починаю помічати все, що навколо: синь неба через верховіття, задумані осінні дерева, прозорий спокій дня. І світ не видається вже мені недосконалим, я віднаходжу рівногвагу, спокій, у моїй душі оселяється гармонія. Її дарують мені осінь, ліс, дерева, вітер. Дуже часто в нашому житті трапляються моменти, коли нам доводиться шукати душевну гармонію, рівновагу, спокій в повсякденному житті. Вони необхідні людині для того, щоб жити і творити. Євген Плужник у поезі «Вчись у природи творчого спокою» радить кожному: Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі. Як від озер порослих осокою, Кудись на південь линуть журавлі.
І справді «мудро на землі», а тому саме у природи треба вчитися віднаходити душевну гармонію, бо вона мудра, вічна,і ми її частина, а тому не маємо права розчинитися в її суєті: Бо я дивлюсь і бачу: все навіки На цій осінній лагідній землі, І твій слідок малий такий великий, Що я тобі й сказти б не зумів Саме тому Максим Рильський ще у своїх першій збірочці «на білих островах» мріє втекти на хмари, у безодню неба, до краси духовного життя «на білі острови». Бо саме там, а не серед людської метушні можна віднайти рівновагу, натхнення, гармонії: Поете! Живемо в пустині Серед каміння та людей, І тільки мак небесно-синій – Єдина втіха для людей. Краса природи, краса людини, краса почуттів – вони нероздільні. Кохання. Скільки сердець, відчувши його, захотіли співати, творити, скільки закоханих людей нарешті зрозуміли красу життя і своє призначення на землі. Іноді навіть погляд, жест, слово коханної людини здатні змусити нас бачити красу світу у всій її гармонійності, як побачив її ліричний герой поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить»: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Я дивлюся в осіннє небо, далеке і синє, і розумію, що світ наш таки досконалий і мудрий, прекрасний і неповторний. Головне – вміти бачити, розуміти, відчувати, шукати гармонію і душевного спокою у поезії, у людях, у природі, у людських почуттях.
Місцевість і земля України також сприяли вихованню і поведінці українського народу .Історичні чинники теж вплинули на ментальність.
Войовничість українського народу зросла в воєнні роки,адже країна завжди потребувала захисту від численних завойовників.
Соціальні чинники, тобто відмінності в психології різних суспільних верств також зробили внесок у націрональному характері українців.
З розповідей про часи козацтва наші предки брали собі на замітку їхню зухвалість та силу духу.