М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є (з 1 – 20 завдання по 0,5 б.)
А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалю
Б заклик до активної життєдіяльності
В нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпу
Г засудження легковажності, надмірної гордості
2. Шептало змалку найбільше ненавидів
А самотність
Б пихатість Степана
В бригадне дворище
Г табун, гурт
3. Кульмінацією оповідання є
А на волі кінь відчув себе особистістю
Б Шептало біля водопою
В самотність коня
Г головне – знати про свою білизну
4. Головною проблемою у творі є
А підступність і зрада
Б формування особистості, роздвоєність її душі
В мораль і бездуховність
Г людина та природа
5. Інші коні недолюблювали Шептала, бо
А у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзями
Б він не любив бути в загорожі
В у нього особливі стосунки з конюхом
Г на пасовиську волів бути на самоті
6. Кінь забуває про все, окрім одного:
А глузування з нього інших коней і хлопчика
Б безглуздого кружляння в приводі
В відрази після водопою
Г тремтливої ілюзії волі та влади
7. Подумки Шептало критикував деяких коней за
А бездіяльність
Б обмеженість
В безхарактерність
Г надзвичайну покірність
8. Кінь Шептало найбільше соромився
А становища робочої худобини
Б бути осторонь від інших коней
В зневаги конюха
Г прикидатися покірним
9. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що
А нарешті знайшов спільну мову з табуном
Б він може більше відпочивати
В його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом
Г Степан усе частіше направляє його до міста
10. Усе життя для Шептала запаморочливо пахнув святковістю
А луг
Б ліс
В цирк
Г чистий водопій
11. Мати розповідала Шепталові про
А гордих білих коней
Б недосяжну волю
В покірність і слухняність
Г любов до життя
12. . Глибока образа охопила душу білого коня, коли
А Степан безжально вдарив батогом
Б його позбавили завтрашнього відпочинку
В треба котити воза ранковою міською вулицею
Г його постійно залишали самотнім
13. Через поблажливо-зверхній дотик білий кінь
А низько схилив голову
Б перестрибнув рів і помчав у лугову синь
В сумно заіржав
Г зачепив копитом хлопця
14. Білий кінь заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами, тому що
А розізлився на Степана через побиття
Б відчув себе дуже сильним
В вирішив помститися табунові
Г хотів налякати малого хлопця
15. Неприємний спомин засмоктав у Шепталових грудях:
А шелест соломи по стерні, щем спини
Б розлука з матір’ю
В Степанові дорікання
Г намагання хлопчика загнуздати білого коня
16. Шептало не міг стримати буйної радості, бо
А відчув запах справжньої волі
Б навколо було чимало соковитої трави
В був самісінький на всю луку
Г мокрі мітлиці лоскотали черево та груди
17. У водянім дзеркалі Шептало побачив себе
А переляканого через грім
Б сумного
В незвично білого
Г гордовитого
18. Образ білого коня завжди уособлювався з
А благородством і ніжністю
Б життєвою енергією, силою та гордістю
В непокірністю та нестримністю
Г бажанням бути завжди щасливим
19. Білий кінь вирішив, що краще вже й надалі прикидатися
А сіреньким і покірненьким
Б полохливим і стурбованим
В увічливим і розсудливим
Г самотнім й ображеним
20. Шепталу раптом закортіло почути Степанів голос, бо
А нарешті втамував спрагу чистою водою
Б почував себе ніяково через утечу
В наполохали яскраві блискавки
Г прокинулася винувата довірливість до кривдника
21. Установіть відповідність між сюжетним елементом й уривком з твору (2 б.)
А зав’язка 1 повернення Шептала до конюшні
Б розвиток дії 2 відчуття справжнього щастя на волі
В кульмінація 3 життєві перипетії Шептала
Г розв’язка 4 конюх Степан із Шепталом вирушив за зеленим харчем
5 знайомство читача з білим конем

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. не раз автор говорив, що еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити спосіб життя. з похмілля у енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» вдача енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя: … моторний, ласкавий, гарний і проворний, і гострий, як на бритві сталь. боягузливість енея: побачивши сівіллу вперше, еней так злякався, що «не знав із ляку, де стояв». у пеклі він всього жахається, ховається за сівіллу. його лякають безконечні людські мандрівки, буря і висока хвиля. наляканий гнівом зевса, «божественний троянець» …піджав хвіст, мов собака, / мов каїн, затрусивсь увесь; / із носа потекла кабака. потрапивши в скрутне становище, троянський полководець іноді навіть плаче. так, злякавшись бурі, яку підняли на морі еолові вітри, «еней тут крикнув, як на пуп / заплакався і заридався, / пошарпався, увесь подрався, / на тім’ї начесав аж струп» еней – троянський полководець і. котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. у другій половині поеми еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська: еней один не роздягався, еней один за всіх не спав; він думав, мислив, умудрявся… еней – справжній ватажок, здатний повести за собою людей, харизматичний, справедливий, відповідальний за долю свого війська. уміло організовує підготовку до бою і праці, будує фортецю, в бою винахідливий і розважливий. разом з тим він людина хоробра, сильна і спритна: махне мечем — врагів десятки / лежать, повиставлявши п’ятки. в бою еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо. еней – це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру. джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
4,5(82 оценок)
Ответ:
юлия1384
юлия1384
31.03.2020

Визначити спільні та відмінні риси в козацьких та чумацьких піснях пропоную так:

      До спільних рис можна віднести: тематику (а саме зображення нещасної долі народу), наявність історичної основи у творі, мажорний настрій, художні засоби (а саме використання постійних епітетів, застосування прийомів паралелізму, вживання слів зі зменшено-пестливими суфіксами, окличних речень).

        До відмінних рис можна записати: у козацьких піснях переважають патріотичні мотиви, засуджується державна зрада, підноситься слава та мужність козаків; а у чумацьких відчувається злиття з природою, мотиви туги за домівкою, тривога за інших чумаків.

4,4(27 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ